Для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії. На залізничній платформі в Крутах за 130 км від Києва українські студенти ціною власного життя зупинили на декілька днів наступ більшовицької армії на українську столицю.
Загиблих поблизу станції Крути хоронили 19 березня 1918 року в Києві. Їхню пам’ять вшановували на жалобному мітингу, де виступали політики Центральної ради на чолі з Михайлом Грушевським. Вважається, що поховані герої на Аскольдовій могилі. Це місце поховання зазначав у своїх спогадах учасник бою Левко Лукасевич. Цей факт також відображений у творчості Павла Тичини.
У 30-х роках радянська влада взялася знищувати некрополь на Аскольдовій могилі та перетворила його на сад. Хрест, який нині стоїть там на згадку про бійців, полеглих у Крутах, встановили вже у 90-х роках.
Пам’ятаємо про Героїв! Вшановуючи пам’ять загиблих під Крутами, ми низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя у боротьбі за єдину, неподільну, незалежну Україну. Герої не вмирають, вони живуть у нашій пам’яті, вони живуть у тих, хто продовжує їх справу, вони живуть доти, поки жива їх слава!