Перейти до основного вмісту

БАРБРА СТРЕЙЗАНД

До ювілею американської вокалістки, композиторки, авторки текстів, успішної продюсерки, акторки та режисерки ми підготували оглід про життя та творчість Барбари Стрейзанд. Навіть не віриться, що одній з найпопулярніших американських акторок і співачок єврейського походження виповнюється наприкінці квітня 80 років.

А говорити про цю жінку і справді цікаво, бо саме за талант та чарівну харизму вона є володаркою двох «Оскарів», а також премій «Еммі», «Ґреммі» та «Золотий глобус». Ми прослідкуємо її творчий шлях від 1962 року, коли  Стрейзанд дісталася невелика роль у бродвейському мюзиклі «Я дістану тобі це оптом». Саме тоді Барбару помітив сценарист Джуль Стайн та задумав спеціально для неї написати сюжет майбутнього музичного фільму. За час своєї кар’єри вона власним прикладом довела, що не обов’язково мати медійну зовнішність, щоб грати романтичних героїнь.

Цікавою є і її музичний шлях. Перший альбом співачки, записаний у студії Columbia Records в 1963 році отримав успіх. За життя Стрейзанд кілька разів оголошувала про припинення співочої кар’єри, але після нетривалих пауз знову поверталася до концертної діяльності та влаштовувала масштабні турне великими містами Америки.

Окремо з нашого заходу ви дізнаєтесь, що Барбара Стрейзанд активно підтримує програми боротьби з глобальним потеплінням та відстоює права жінок та демократичних журналістів, її непокоїть доля дітей, хворих на рак. Актриса створила благодійний фонд «Streisand Foundation», куди вклала $7,5 млн. на дослідження боротьби зі СНІДом та на заходи щодо захисту прав людини.

Про все це і не тільки ви дізнаєтесь з нашого дистанційного заходу. Слідкуйте за матеріалами з сайту.

ЛЕСЬ КУРБАС І СВІТ КНИГИ. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ПРО ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО РЕЖИСЕРА

Заходів, присвячених видатному українському режисеру Лесю Курбасу є чимало, проводяться вони і в нашій бібліотеці. Також окрема увага постійно приділяється теоретичним працям самого режисера. А от про матеріали, за темою Курбаса і його дослідження окремо заходів не було, тож ми вирішили виправити цю несправедливість.

Та вийшов не просто бібліографічний опис матеріалів, а справжня розмова про світ книги і те, як Лесь Степанович Курбас ставився до книги, слова і як сьогодні вшановують його пам’ять через такі джерела. Ми не ставили собі за мету відкрити геть ексклюзивний матеріал, але нагадали певні моменти за означеною темою. Приємно, що більшість з того, про йшлося у розповіді – є у фондах відділу мистецтв та художньої літератури, а також у довідково-бібліографічному відділі нашої бібліотеки.

Читав Лесь Курбас дуже багато ще з років навчання в гімназії, а книги збирав протягом усього свого життя. Тому тема дослідництва впливу книги на режисера, огляди нової літератури, що присвячена Лесю Курбасу може і буде продовжена в рамках діяльності проєкту бібліотеки «Різнобарвна Україна».

Цей матеріал було вперше презентовано під час участі у дистанційному науково-практичному семінарі «Я вибираю Березіль» у Харківській державній академії культури 31 03 2022 року. Ця подія відбулась за ініціативи декана театрального факультету заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Бориса. Матеріал підготувала методистка Ніка Хворостенко.

Авторка матеріалу і бібліотека хочуть подякувати Ігорю Олександровичу Борису за організацію та проведення цього заходу попри складні воєнні умови в нашій країні і за змогу долучитись до цієї події. А ви можете переглянути матеріал за посиланням.

ШЕКСПІРІВСЬКА МАЙСТЕРНІСТЬ

Творчість Вільяма Шекспіра є найвищим досягненням європейської літератури доби Відродження і вважають національним героєм та одним із символів Англії. За життя Вільям Шекспір став одним із найвідоміших драматургів світу, створивши 17 комедій, 10 хронік, 11 трагедій, 5 поем і 154 сонети. Найвідомішими його творами є: «Ромео і Джульєтта», «Гамлет, принц данський», «Отелло» та «Макбет».

У лекції нашої бібліотеки ми дослідили не лише його творчий доробок, а й розглянули питання, чому прихильники творчості Шекспіра розділилися на дві течії: «стратфордіанство» та «антистратфордіанство».   П’єси за мотивами творів драматурга ставлять на театральній сцені світу частіше, ніж твори будь-якого іншого автора. Найкращі театри світу незмінно включають в свій репертуар його п’єси, а роль Гамлета мріє зіграти хіба що не кожний актор. Ми розглянули найвідоміші постановки на світовій та українській сцені, серед найбільш цікавих варто виділити дві постановки «Король Лір» – постановку Оксани Дмітрієвої у Харківському державному академічному театрі ляльок імені В.А. Афанасьєва та театральну роботу від режисера Ігоря Бориса в Харківському  драматичному академічному театрі ім. Т. Г. Шевченка з талановитим акторським тандемом Леоніда Тарабарінова ( у ролі Ліра) та Володимира Маляра (у ролі Шута).

Та твори Шекспіра не лише ставлять на сцені, а також екранізують, цитують та вивчають у школі, надихаються творчістю та постаттю самого автора. Спадщина Шекспіра набула світового значення, вплинула на творчість численних митців світового значення і зберігає свою актуальність до нашого часу. Під час лекції ми також розглянули твори митців сучасності, присвячені постаті Вільяма Шекспіра.

Творчості неперевершеного драматурга і блискучого майстра сонета присвячено тисячі книг. Тому ми також рішили зробити невеличкий огляд в рамках лекції.

Матеріал до заходу підготувала та провела методистка Ніка Хворостенко.

ДИТИНСТВО ОЧИМА МИТЦІВ

Дитячі образи – одна з найпрекрасніших і невичерпних тем світового мистецтва. У майже кожній музейній колекції є чимало творів образотворчого мистецтва, які присвячені дитині. Тому, в час сумних та болісних подій ми вирішили звернутись до найнатхненнішої теми, що уособлює собою життя, мир, спокій та надію на краще. Матеріал підготовано в рамках діяльності проєкту «Мистецькі вечорниці».
Творці, що працюють у різних напрямках мистецтв, як ніхто інший, володіючи особливим баченням навколишнього світу і його духовним сприйняттям, не змогли пройти повз цієї захоплюючої теми. Та на їх полотнах ми можемо споглядати не лише кумедних малюків, що зворушливо намагаються наслідувати дорослим, через ігри. В образах дітей часто показано дитячі мрії та бажання, а часом і нестерпні тяготи, важкі долі та страждання. У майже кожній музейній колекції є чимало творів образотворчого мистецтва, які присвячені образам дітей, де на їх обличчях то безтурботна радість, то лукавство, то затаєний смуток або напружена зосередженість.
Має ця тема і дослідницький характер, тому що оглядаючи картини, глядач з задоволенням відшукує серед дитячих образів свою «споріднену» душу, дізнається як жили діти раніше, що вдягали, чим захоплювалися, якими іграшками та в які ігри грали.
В огляді представлено твори багатьох митців як з України так і з цілого світу. Можливо, серед всього побаченого ви зустрінете і свою улюблену картину та станете трохи щасливішими. Матеріал підготувала методистка Ніка Хворостенко.

ВИШИВАНКА ТА ЇЇ ТАЄМНИЦІ

Є такий образний вислів, що вишиванка є генетичним кодом нації. І тому ми не змогли бути осторонь і підготували для вас захід-присвяту до цієї теми і заодно до святкування Дня української вишиванки, що відзначають у травні. Дистанційну лекцію-огляд під назвою «Вишиванка та її таємниці» створено в рамках діяльності проєкту «Різнобарвна Україна», а практичні поради збирались в рамках діяльності хобі-клубу «Створюючи красу».
Вишиванка — це символ здоров’я та краси, щасливої долі й родової пам’яті, порядності й чесності, любові та святковості; крім того, вишиванка – це ще й оберіг. Не можна точно встановити період виникнення вишиванки. Зачатки цього ремесла існували ще у скіфів.
Вишивання є національним мистецтвом та ремеслом українців, звичайно, у залежності від регіону існують певні розбіжності у використанні елементів орнаментів, естетичності їх розташування, гами кольорів, а також у використанні певних технік. Тому на лекції ми розглянули деякі особливості найбільш поширених технік створення вишиванки.
Особливо цікавим моментом лекції став огляд техніки вишивки «білим по білому». Це художній прийом, у якому рельєфний узор вишивки створює гру світла, то вбираючи, то відбиваючи його; поєднуються до десяти технік вишивки, а їх різноманітне сполучення дають безліч вишуканих орнаментальних композицій.
Дізнайтесь більше, подивившись цей огляд самі, матеріал підготувала та розповідала методистка Ніка Хворостенко.

ПИСАНКОВІ ДИВА. ВИВЧАЄМО ТЕОРІЮ ТА ПРАКТИКУ

Навесні ми завжди готуємо цикл заходів по писанкарству. І цей рік не став виключенням, попри всі складнощі ми підготували для вас лекцію «Мистецтво писанкарства» про цю техніку та шоу-клас з технології виготовлення воскової писанки та трав’янки «Писанкові дива». Ці заходи було створено в рамках проекту «Різнобарвна Україна» та хобі-клубу «Створюючи красу». І хоча в нашій бібліотеці ми неодноразово торкалися цієї теми – цьогорічний матеріал мав чим зацікавити навіть найвибагливішого глядача.
Під час лекційної частини ми могли дізнатись про те, як трактують яєчко в різних культурах, як саме прикрашають та чи мають відмінності у виготовленні писанки.
Писанка – це мініатюрний витвір народного мистецтва. Це сакральний предмет. Прадавні звичаї розмальовувати навесні яйця з’явились у слов’янських народів ще в язичницьких віруваннях. Ще з незапам’ятних часів у міфопоетичних традиціях багатьох світових культур яйце було найдавнішим символом життя. Саме його вважали прообразом світового яйця, з якого виростає Всесвіт.
Практична частина була присвячена технології виготовлення класичної воскової писанки. На практиці розглянули матеріали зі збірки зразків та описи писанок саме за регіонами. З другої половини 19 століття природні відвари почали витісняти хімічні анілінові барвники. Тим більш, що раніше писанкарі користувались здебільшого засушеними рослинами, котрі збирали заздалегідь з літа. Хоча брали і свіжу сировину, доступну навесні. Та з відварами є маленька хитрість, про яку ви також можете дізнатись з нашого заходу!
Лекцію та практичну частину створила і проводила методистка Ніка Хворостенко, що є діючим учасником харківського клубу писанкарів.

ЗІРКОВА НІЧ У СОНЯХАХ

До уваги наших поціновувачів в рамках проекту «Мистецькі вечорниці» та хобі-клубу «Створюючи красу» ми підготували захід по одній з найбільш популярних тем у нашому лекційному списку. Це присвята геніальному нідерландському художнику Вінсенту Ван Гогу, що являє собою одну з найвідоміших постатей в історії західного мистецтва.
Ми підготували мистецький огляд та шоу-клас з виготовлення прикрас, витинанок та колажів. Відповідь на питання: «Чому саме практична частина під назвою «Зіркова ніч у соняхах»?» дуже проста – ми обрали для натхнення дві найвідоміші картини Вінсента Ван Гога «Зіркова ніч» та його серію картин з зображенням соняхів.
Під час заходу можна почути як його біографічні відомості та цікаві факти, а також побачити, як творчість Ван Гога й досі надихає людей по всьому світу.
Під час лекції ви дізнаєтесь, чому саме захоплення Ван Гога імпресіонізмом тривало недовго і художник швидко зрозумів, що його живопис має бути абсолютно іншим. Він вирішив, що тільки прозоре повітря та яскраве сонце півдня зможуть надати його полотнам тих кольорів, про які він мріяв. А саме за яскравість кольорів цього художника більшість і любить.
Серед незвичніх фактів про художника розглядається наприклад те, що Ван Гог був великим шанувальником японського мистецтва, а його незвичне небо на картинах має наукове пояснення.
З практичної частини ви дізнаєтесь як зробити кулон з вишивкою за мотивами творчості Ван Гога, як повторити мотив соняхів у стилістиці Ван Гога у колажах, ліпленні з керапластики та пластиліну, витинанці, імітації вітражу тощо. Цей захід створила і проводила методистка Ніка Хворостенко.

ОРІЗУРУ. ПАПЕРОВИЙ ЖУРАВЕЛЬ У ТЕХНІЦІ ОРІГАМІ

Презентуємо вам відео-підкаст у техніці моушен-відео (анімований шоу-клас) по створенню паперового журавлика-символа миру.
В рамках діяльності хобі-клубу «Створюючи красу» та заходів проєкту «Мистецькі вечорниці» ми неодноразово звертались до техніки оригамі та традицій, що пов’язані з оригамі. Так, на минулорічних заходах ми постійно згадували, що перші книги з орігамі у світі були присвячені рензуру. Термін «renzuru» (дослівний переклад – «з’єднані журавлі») — це частина техніки оригамі, за допомогою якої складають декілька журавлів з одного аркуша паперу (зазвичай квадратного), використовуючи ряд стратегічних прорізів, щоб сформувати мозаїку напіввід’єднаних менших квадратів від оригінального великого квадратного паперу. Тому глибинне дослідження теми журавлів в мистецтві оригамі цілком обґрунтовано.
Але натхненним мотивом для створення цього шоу-класу стало не лише бажання поділитись таким популярним в оригамі журавликом, що взмахує крилами. А й бажання згадати історію та традицію, що висвітлюється в історичному романі «Садако і Тисячі паперових журавлів», класичній історії, заснованій на житті постаті дівчинки Садако Сасакі. Це японська дівчинка, мешканка Хіросіми, що стала жертвою ядерного бомбардування 1945 року. Вона є одним із символів Хіросімської трагедії. Нажаль вона померла від лейкозу у 12-річному віці.
Є повір’я, що той, хто складе 1000 такіх птахів власноруч – здійснить найзаповітнішу мрію. Тож і Садако перед смертю складала з паперу тисячу журавликів, сподіваючись одужати. І вона зуміла скласти понад 600 журавликів, які були підвішені на нитках до стелі палати. Дівчинка не зупинялася і виготовляла фігурки далі попри хворобу, вірячи що одужає. Зараз по всьому світу є пам1ятники дівчинці з цим журавликом і ця модель оригамі є найбільш популярною як у майстрів, так і у початківців. Долучайтесь і ви. Подивіться як народжується журавлик за посиланням. Ми готуємо нові цікаві матеріали, тож слідкуйте за нашою діяльністю

МАЙСТЕР ТЕАТРАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ. ОЛЕКСАНДР ХВОСТЕНКО-ХВОСТОВ

Навіть воєнний час не став на заваді тому, щоб навесні Харківська музично-театральна бібліотека презентувала для своїх шанувальників дистанційний огляд найвідоміших робіт українського театрального художника та декоратора, одного з основоположників української сценографії Олександра Веніаміновича Хвостенко-Хвостова.
Олександр Хвостенко-Хвостов відомий переважно як художник оперно-балетного жанру. Його творчий доробок вражає. Він працював у кількох театрах, а коли в 1925 році в Харкові створили театр опери та балету, пішов працювати туди в штат і трудився понад 20 років. Разом із Вадимом Меллером, Анатолієм Петрицьким був реформатором української сценографії, приніс на театральну сцену авангардні експерименти Завдяки Меллеру (про якого ми докладно згадували навіть ще у лютому 2022 року на лекції про Леся Курбаса в рамках проєкту «Різнобарвна Україна») Хвостенко-Хвостов зробив розробку сценічної установки у 1924 році для однієї з вистав мистецького об’єднання «Березіль».
Було згадано багато фактів, пов’язаних з цим художником. Розглянуто також детально і цікавий момент – ескізи для театру, ілюстрації для журналів та книжок він виконував як каліграф, нічого не змінюючи, не витираючи, не затушовуючи.
Із театру він пішов, як запевняють, за станом здоров’я. Із 1952-го він був художником-графіком Держлітвидаву, оформлював книжки, писав прекрасні пейзажі й малював театр, який так любив!
Також цікавою є матеріал про його пейзажі, особливо акцентуючись на тих, де художник зображував столицю України. Він полюбив Київ як тільки-но переїхав до цього міста у 1919 році. Найдивовижніше у київських пейзажах Олександра Хвостенка-Хвостова – цілковита знеособленість людей. Їхні обличчя пласкі – зазвичай один мазок, навіть коли людські постаті виставлені на передній план. Може, це звичка театрального художника зображувати людей лише заради позначення масштабу декорацій.
Лекція вийшла змістовною та теплою за емоціями. Подивіться її і ви, для цього переходьте за посиланням. Цей захід створила і проводила методистка Ніка Хворостенко.

ВОЛОДАР «СОБОРУ». ОЛЕСЬ ГОНЧАР

В рамках діяльності книжкового клубу «Літературна скарбничка» презентуємо огляд літератури та розповідь про українського письменника, літературного критика та громадського діяча Олеся Терентійовича Гончара.

Окрім огляду найбільш значимого літературознавчого, біографічного та автобіографічного матеріалу ми також додали розповідь про його життєвий та творчий шлях і згадки про маловідомі факти. Одним з таких фактів є те, що Олесь Гончар був одним із засновників Українського фонду культури (Не плутати з Українським культурним фондом, що зараз у всіх на слуху і створений набагато пізніше). Фонд культури, до якого причетний наш герой, було засновано  11 квітня 1987 року як першу неурядову доброчинну організацію і зараз він є імені Бориса Олійника.

Окремою частиною постає дослідження найвідомішого твору Олеся Гончара – роману «Собор». Твір був написаний та вперше надрукований у часописі «Вітчизна» у 1968 році. Олесь Гончар працював над романом протягом чотирьох років: 1963–1967.Літературні критики часто описують твір як «роман-застереження». У творі Олесь Гончар використав за основу реальні події та факти. Композиція роману не відзначається складною побудовою чи карколомними сюжетами. Більшу увагу автор приділяє розкриттю внутрішнього світу героїв, їхньої життєвої позиції. Обмежені також часові рамки подій: вони відбуваються протягом одного літа. Собор у романі — це єдність поколінь, минулого і сучасного, історична пам’ять народу, яка не має права на загибель.

Повністтю з оглядом ви можете ознайомитись за посиланням. Захід створила і проводила методистка Ніка Хворостенко.

АДРЕСА БІБЛІОТЕКИ

м.Харків, пров.Інженерний, 1-А, Станція метро «Наукова»

ТЕЛЕФОНИ ДЛЯ ДОВІДОК

  • Нотно-музичний відділ +380 (57) 7021851
  • Довідково-бібліографічний відділ +380 (57) 7021849
  • Відділ мистецтв і художньої літератури +380 (57) 7021849
  • Відділ рідкісних видань та рукописів +380 (57) 7021849

БІБЛІОТЕКА ПРАЦЮЄ

  • Вівторок-субота - 10.00-17.00
  • Понеділок, неділя - вихідний
  • В графіку роботи можливі зміни з технічних причин