Автор: mtlib
До Міжнародного дня анімації
До Міжнародного дня анімації, який відзначається щорічно 28 жовтня. Згадуємо харківського художника-мультиплікатора Борисову Ірину Анатоліївну.
9 БЕРЕЗНЯ У ХАРКОВІ ОГОЛОШЕНО ДНЕМ ЖАЛОБИ
9 березня у Харкові оголошено Днем жалоби. Наше місто знову схиляє голови в скорботі за жертвами чергового акту терору.
Внаслідок влучання ворожої ракети в житловий будинок у Київському районі, що сталося 7 березня, обірвалися життя одинадцяти харків’ян. Серед загиблих — двоє дітей. Ця трагедія, що забрала життя дорослих і дітей, стала спільним болем для всього міста.
Колектив бібліотеки висловлює глибокі співчуття родинам загиблих та постраждалим. Ми поділяємо біль втрати разом з усією громадою Харкова.
УВАГА! САЙТ В ПРОЦЕСІ РЕКОНСТРУКЦІЇ
ШАНОВНІ ВІДВІДУВАЧІ!
ЗВЕРТАЄМО ВАШУ УВАГУ НА ТЕ, ЩО НА САЙТІ ВЕДУТЬСЯ ТЕХНІЧНІ РОБОТИ, в зв’язку з чим можливі тимчасові проблеми з переглядом окремих розділів.
ВИБАЧТЕ ЗА НЕЗРУЧНОСТІ!
ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ “КОЖЕН ДЕНЬ ПІСЛЯ 24 02 2022 РОКУ – ЛЮТНЕВИЙ”
З 24 лютого 2026 року у Харківській спеціалізованій музично-театральній бібліотеці презентується виставка робіт з бібліотечного проєкту воєнного арт-щоденника «Ukraine asks for help!», започаткованого 24 лютого 2022 року художницею, театрознавицею та методисткою бібліотеки Нікою Хворостенко.
Проєкт виник у перший день повномасштабної війни як серія ілюстрацій — миттєвих візуальних реакцій на події в Україні. Первісно це були графічні рефлексії, що супроводжувалися авторськими текстами, фіксуючи емоційний стан, тривогу, надію та внутрішній спротив. Згодом «Ukraine asks for help!» трансформувався в ілюстративний мотиваційний цикл, який поєднує особисте переживання з публічним художнім висловлюванням. Особливістю проєкту є його щоденний характер: починаючи з 24 лютого 2022 року, створюється нова робота. Таким чином, арт-щоденник функціонує як безперервна хроніка воєнного часу — візуальний літопис, що документує історію через художній образ. Технічною основою робіт стала авторська методика«вітражний живопис», у якій художниця працює з 2017 року. Це синтез імітації вітражної структури та живописного фонового промальовку, що виконується вручну за допомогою графічного планшету. Вітражна стилістика надає композиціям символічної узагальненості та внутрішнього сяяння, підсилюючи емоційний та метафоричний зміст зображень. Візуальна мова проєкту базується на системінаціональних українських символів і знаків. Серед провідних образів —ляльки-мотанки, традиційні українські прикраси (зокрема, червоне намисто) елементи флори та фауни, державна символіка (герб і прапор України). Окреме місце в циклі посідає архітектурний образ Харкова — міста, яке стало не лише географічним тлом, а й знаковим простором стійкості, пам’яті та культурної ідентичності. Проєктна серія «Ukraine asks for help!» — це не лише мистецький жест, а й форма культурного спротиву, комунікації зі світом та фіксації досвіду війни через естетику символу. Виставка презентує вибрані роботи циклу присвячені Харкову та українському духу. Запрошуємо відвідати виставку та долучитися до діалогу про мистецтво як спосіб свідчення, підтримки та національної консолідації.
БІБЛІОТЕКА СВЯТКУЄ 70-РІЧЧЯ
70 років у полоні Музи та Мельпомени:
Ювілей Харківської спеціалізованої музично-театральної бібліотеки
Сім десятиліть тому, у 1955 році, на культурній мапі Харкова з’явився унікальний осередок — була створена Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека. Заклад, що став за ці роки не просто книгосховищем, а справжнім серцем театрального і музичного життя міста.
За ці роки наша бібліотека перетворилася на безцінний ресурс для акторів, режисерів, музикантів, композиторів, студентів профільних закладів та всіх, хто живе світом мистецтва. Бібліотечні фонди — це не просто книгосховище, а справжня скарбниця, що зберігає пам’ять про видатних митців, історію становлення театрів, еволюцію акторської майстерності, режисури, драматургії,сценографії та різні види мистецтв . В бібліотеці є все – від рідкісних партитур до раритетних видань з театрознавства, від повних зібрань класичних п’єс до монографій про авангардні постановки — тут можна знайти відповідь на будь-яке запитання.
Бібліотека стала місцем, де зустрічаються минуле і сьогодення, де народжуються ідеї та дослідження. Наша бібліотека – це живий організм, що постійно розвивається, адаптується до сучасних потреб і продовжує бути надійним партнером у творчих пошуках. Ми підтримуєм театральні трупи, допомагаєм музикантам готуватись до концертів і сприяємо формуванню нового покоління діячів мистецтва.
Сьогодні, святкуючи цю визначну дату, ми віддаємо шану не лише архівам і книгам, а й людям, які роками плекали цю культурну інституцію. Це праця, що творить історію.
Запрошуємо долучитись до святкової акції в форматі флешмобу ♯Вітання_для_бібліотеки, будемо раді рзділити святкування ювілею разом з нашими користувачами і відвідувачами!
З ДНЕМ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ!
Сьогодні, 1 жовтня, Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День захисників і захисниць України, яке нерозривно пов’язане зі святом Покрови Пресвятої Богородиці та Днем Українського козацтва.
У цей день ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих Героїв, які віддали своє життя за нашу свободу. Ми віддаємо шану й висловлюємо безмежну вдячність кожному та кожній, хто сьогодні стоїть на захисті суверенітету та територіальної цілісності України.
День захисників і захисниць України — це не просто дата в календарі. Це день, коли кожна посмішка дитини, кожен світанок у тилу, кожна можливість працювати і жити на своїй землі стає наочним доказом вашої неймовірної самопожертви.
Ми бачимо вас. Ми чуємо вас. Ми пам’ятаємо про вас. Ви — батьки, матері, сини, доньки, друзі та колеги, які змінили затишок домівок на окопи. Ви — ті, хто щохвилини відвойовує наше право бути українцями. Ваша лють до ворога і любов до Батьківщини — це той вогонь, який не згасне.
Ми віримо у вас, наші Герої та Героїні. Ваша стійкість дає нам сили тримати стрій у тилу. Ваша Перемога стане нашою спільною.
Щиро бажаємо усім захисникам і захисницям України міцного здоров’я, незламної сили духу, Божого захисту під покровом Богородиці та, найголовніше, скорішого повернення додому з Перемогою. Нехай Покров Пресвятої Богородиці завжди буде над вами, оберігаючи від усього лихого.
З ДНЕМ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ!
Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути» В’ячеслав Липинський.
💛💙 15 липня – День Української Державності. Вітаємо і запрошуємо переглянути тематичну виставку у відділі мистецтв та художньої літератури.
ПАМ’ЯТІ УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА МИРОСЛАВА СКОРИКА
13 липня мало би виповнитися 87 років Мирославу Скорику – композитору безмежного таланту, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури.Нажаль, композитора вже п’ять років немає з нами. Але його музика залишається: щемлива “Мелодія ля-мінор”, екстравагантний “Гуцульський триптих”, грайлива “Не топчіть конвалій”, фундаментальний “Мойсей”.
Мирослав Скорик – чи не найвідоміший у світі сучасний український композитор.
Окрім академічних творів, в його доробку чимало естрадних пісень та, як це говорять зараз, саундтреків до фільмів. Його “Мелодія ля-мінор” для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України; ця мелодія перекладена для різних інструментів — від бандури до флейти. Відома і її вокальна версія: її зокрема виконувала Злата Огнєвич. А на початку війни Оля Полякова записала пісню “Колискова” на цю музику.
Мирослав Михайлович Скорик — внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто, вона сестра його бабусі).
Саме Соломія, так би мовити, “відкрила” юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано “фальшивить” — він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.
Написана ним “Не топчіть конвалій” стала першим твістом не тільки в Україні, але й по всьому СРСР.
У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова “Тіні забутих предків” і стає відомим на всю країну.
Параджанов обирав серед кількох кандидатів, але вибрав композитора-початківця, сказавши: “Він правильно відчуває магію гір”. І не помилився. Шедевральний фільм супроводжувався такою ж шедевральною музикою. На хвилі успіху стрічки композитор написав “Гуцульський триптих”, який пролунав на весь світ.
Сучасник Левка Дутківського і Володимира Івасюка, Скорик доклався і до написання музики до фільму “Червона Рута” — першого радянського мюзиклу з Софією Ротару і музикантами “Смерічки”. Ротару виконує у фільмі шлягер Скорика “Намалюй мені ніч”. Найвідоміша його “Мелодія ля-мінор” написана до фільму “Високий перевал” на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.
Фільм 1981 року розповідає про повоєнні роки в Галичині через призму однієї родини. Радянська цензура заборонила показували українських націоналістів з симпатією (що хотів зробити Денисенко). Тому він звернувся до Скорика з проханням написати таку музику до кінострічки, яка могла б “розказати” глядачеві те, чого не можна показати. Уперше твір прозвучав для флейти й фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.
Вистава “Мойсей” на музику Скорика (2001) — перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом.
З цієї нагоди співробітники нотно-музичного відділу презентують ВООКет до дня народження композитора.
ВИСТАВКА МАЛЬОВОК
До вашої уваги виставка робіт листівок-мальовок в техніці петриківського розпису від методистки бібліотеки Ніки Хворостенко. 
