Місяць: Липень 2022

Навесні ми завжди готуємо цикл заходів по писанкарству. І цей рік не став виключенням, попри всі складнощі ми підготували для вас лекцію «Мистецтво писанкарства» про цю техніку та шоу-клас з технології виготовлення воскової писанки та трав’янки «Писанкові дива». Ці заходи було створено в рамках проекту «Різнобарвна Україна» та хобі-клубу «Створюючи красу». І хоча в нашій бібліотеці ми неодноразово торкалися цієї теми – цьогорічний матеріал мав чим зацікавити навіть найвибагливішого глядача.
Під час лекційної частини ми могли дізнатись про те, як трактують яєчко в різних культурах, як саме прикрашають та чи мають відмінності у виготовленні писанки.
Писанка – це мініатюрний витвір народного мистецтва. Це сакральний предмет. Прадавні звичаї розмальовувати навесні яйця з’явились у слов’янських народів ще в язичницьких віруваннях. Ще з незапам’ятних часів у міфопоетичних традиціях багатьох світових культур яйце було найдавнішим символом життя. Саме його вважали прообразом світового яйця, з якого виростає Всесвіт.
Практична частина була присвячена технології виготовлення класичної воскової писанки. На практиці розглянули матеріали зі збірки зразків та описи писанок саме за регіонами. З другої половини 19 століття природні відвари почали витісняти хімічні анілінові барвники. Тим більш, що раніше писанкарі користувались здебільшого засушеними рослинами, котрі збирали заздалегідь з літа. Хоча брали і свіжу сировину, доступну навесні. Та з відварами є маленька хитрість, про яку ви також можете дізнатись з нашого заходу!
Лекцію та практичну частину створила і проводила методистка Ніка Хворостенко, що є діючим учасником харківського клубу писанкарів.

До уваги наших поціновувачів в рамках проекту «Мистецькі вечорниці» та хобі-клубу «Створюючи красу» ми підготували захід по одній з найбільш популярних тем у нашому лекційному списку. Це присвята геніальному нідерландському художнику Вінсенту Ван Гогу, що являє собою одну з найвідоміших постатей в історії західного мистецтва.
Ми підготували мистецький огляд та шоу-клас з виготовлення прикрас, витинанок та колажів. Відповідь на питання: «Чому саме практична частина під назвою «Зіркова ніч у соняхах»?» дуже проста – ми обрали для натхнення дві найвідоміші картини Вінсента Ван Гога «Зіркова ніч» та його серію картин з зображенням соняхів.
Під час заходу можна почути як його біографічні відомості та цікаві факти, а також побачити, як творчість Ван Гога й досі надихає людей по всьому світу.
Під час лекції ви дізнаєтесь, чому саме захоплення Ван Гога імпресіонізмом тривало недовго і художник швидко зрозумів, що його живопис має бути абсолютно іншим. Він вирішив, що тільки прозоре повітря та яскраве сонце півдня зможуть надати його полотнам тих кольорів, про які він мріяв. А саме за яскравість кольорів цього художника більшість і любить.
Серед незвичніх фактів про художника розглядається наприклад те, що Ван Гог був великим шанувальником японського мистецтва, а його незвичне небо на картинах має наукове пояснення.
З практичної частини ви дізнаєтесь як зробити кулон з вишивкою за мотивами творчості Ван Гога, як повторити мотив соняхів у стилістиці Ван Гога у колажах, ліпленні з керапластики та пластиліну, витинанці, імітації вітражу тощо. Цей захід створила і проводила методистка Ніка Хворостенко.

Навіть воєнний час не став на заваді тому, щоб навесні Харківська музично-театральна бібліотека презентувала для своїх шанувальників дистанційний огляд найвідоміших робіт українського театрального художника та декоратора, одного з основоположників української сценографії Олександра Веніаміновича Хвостенко-Хвостова.
Олександр Хвостенко-Хвостов відомий переважно як художник оперно-балетного жанру. Його творчий доробок вражає. Він працював у кількох театрах, а коли в 1925 році в Харкові створили театр опери та балету, пішов працювати туди в штат і трудився понад 20 років. Разом із Вадимом Меллером, Анатолієм Петрицьким був реформатором української сценографії, приніс на театральну сцену авангардні експерименти Завдяки Меллеру (про якого ми докладно згадували навіть ще у лютому 2022 року на лекції про Леся Курбаса в рамках проєкту «Різнобарвна Україна») Хвостенко-Хвостов зробив розробку сценічної установки у 1924 році для однієї з вистав мистецького об’єднання «Березіль».
Було згадано багато фактів, пов’язаних з цим художником. Розглянуто також детально і цікавий момент – ескізи для театру, ілюстрації для журналів та книжок він виконував як каліграф, нічого не змінюючи, не витираючи, не затушовуючи.
Із театру він пішов, як запевняють, за станом здоров’я. Із 1952-го він був художником-графіком Держлітвидаву, оформлював книжки, писав прекрасні пейзажі й малював театр, який так любив!
Також цікавою є матеріал про його пейзажі, особливо акцентуючись на тих, де художник зображував столицю України. Він полюбив Київ як тільки-но переїхав до цього міста у 1919 році. Найдивовижніше у київських пейзажах Олександра Хвостенка-Хвостова – цілковита знеособленість людей. Їхні обличчя пласкі – зазвичай один мазок, навіть коли людські постаті виставлені на передній план. Може, це звичка театрального художника зображувати людей лише заради позначення масштабу декорацій.
Лекція вийшла змістовною та теплою за емоціями. Подивіться її і ви, для цього переходьте за посиланням. Цей захід створила і проводила методистка Ніка Хворостенко.

В рамках діяльності хобі-клубу «Створюючи красу» та проєктів «Різнобарвна Україна» та «Мистецькі вечорниці» у бібліотеці та поза її межами  неодноразово влаштовувались практичні заняття з витинанки, шоу та майстер-класи. Проаналізувавши попит та зацікавлення аудиторії бібліотеки до практичних та теоретичних досліджень з витинанки, ми дійшли висновку, що варто заохочувати до цієї теми також і в рамках нашої діяльності у соціальних мережах.

Тому була знайдена форма, що поєднує в собі практичні та теоретичні складові. Для цього випрацьовується алгоритм: спочатку підбирається теоретичний матеріал з умовним референсом-ідеєю, потім окремо створюється (згідно ідеї матеріалу) паперова витинанка, робиться світлина (або колаж зі світлин в процесі чи відеозапис) отриманого практичного результату і формується у публікацію для соціальних мереж та сайту бібліотеки.

Для надання унікальності і для відокремлення від інших матеріалів за цією темою був обраний напрямок поєднання техніки витинанки з теоретичним надбанням теми писанкарства. Через воєнні дії в Україні більшість писанкарів не мали і не мають змоги повною мірою показати свою майстерність і знання. Оскільки авторка проєкту методист Ніка Хворостенко є членом харківського клубу писанкарів ім. А. П. Овчаренко ще зі студентства – вона у такий спосіб поєднала свої методичні знання з практичним досвідом як у витинанці, так і у писанкарстві.

Витинанки, що створюються в рамках проєкту мають вигляд писанок, а розподіл по формі яєчка, символіка та кольорова гамма мають ті ж закони та правила, що застосовуються писанкарями при створенні класичної воскової писанки.