Перейти до основного вмісту

Місяць: Лютий 2022

ТВОРЧИЙ ЩОДЕННИК ВОЄННОГО ЧАСУ

З 24 лютого 2022 року Україна масово стикнулася з жахіттям війни. Кожен з нас зараз потребує співпереживання, емоційної підтримки, мотивації та натхнення. Тому, заради цього ми створили арт-проєкт «Ukraine asks for help!». Ініциатором та авторкою стала добре відома нашим читачам за своєю діяльністю методист нашої бібліотеки Ніка Хворостенко.

Кожного дня, починаючи з 24 лютого 2022 року вона створює нову ілюстрацію в рамках проєкту. В кожному зображенні авторка намагається зібрати емоційно яскраві рефлексії дня. Не завжди суто позитивні, але направлені на фіксацію та збереження в пам’яті кожного з нас певні моменти. Тому ви побачите в серії і реакцію на трагедію у Бучі, і натхненність від півника Васильківської майоліки, сум від втрачених осель найбільш постраждалого району нашого міста – Салтівки, радість від перемоги гурту Kalush Orchestra на Євробаченні та багато іншого. Харків’яни одразу впізнають образи і Дзеркального струменю, і будівлі Держпрому, і декор станції метро «Академіка Барабашова» та багато інших асоціативних образів.

Цей проєкт вже відомий не лише у Харкові, а й в інших містах України та навіть в інших країнах. Так, з нещодавніх реакцій на проєкт – було відібрано 7 робіт організаторами колективної виставки на підтримку України у Грузії і 25 червня 2022 року відбудеться відкриття цієї виставки у приміщенні офісу президентки Грузії Саломе Зурабішвілі.

Тому слідкуйте за новинами на сайті та дивіться роботи проєкту щодня у соціальних мережах.

КУРБАС НАВІКИ

17 лютого 2022 року в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» була проведена лекція-огляд життя та творчого доробку легендарного українського режисера Леся Курбаса. Захід є присвятою до 135-річчя з дня народження митця.

Він народився 25 лютого 1887 року у Самборі на Львівщині, а загинув у 50 від кулі чекіста в урочищі Сандармох на теренах російських Соловків. Так Україна втратила талановитого режисера, актора, теоретика театру, драматурга, публіциста, перекладача і небайдужу людину.

Під час лекції усі присутні мали змогу дізнатись як саме Лесь Курбас переломив усю історію нашого театру, що саме завдяки йому світовий репертуар (від Софокла до Ібсена) вперше прозвучав з української сцени. Розповідалось, як Лесь Курбас впроваджував різноманітні пластично-просторовi та ритмiчно-декламацiйнi форми, навчяв акторiв «пластичностi образу», «музичностi вiршованоi мови».

Також докладніше розповідалось про те, як у жовтні 2018 року в Києві у «Мистецькому Арсеналі» відкрилась виставка «Курбас: Нові світи». Це була вдала спроба оживити авангардний український театр, який лишався тільки в описах сучасників режисера і на окремих кадрах фото- та кінохроніки. Виставку відкрили за сприяння американської театральної режисерки з українським корінням, письменниці, культурної діячки, перекладачки, керівниці Yara Arts Group при театрі Ля-Ма Ма у Нью-Йорку Вірляни Ткач. Вона є однією із засновників Міжнародного товариства Леся Курбаса.

Познайомились на лекції також і з творчими особистостями, що оточували Леся Степановича Курбаса. Серед імен окрім близького Курбасу Миколи Куліша згадувались актори, режисери, сценографи та омпозитори. Особливу цікавість викликала згадка про художника Вадима Меллера, з яким Курбас поставив усі свої спектаклі як зі сценографом, (цей тандем мав великий успіх на виставці Арт-Деко у 1925 році в Парижі) і розповідь про автора музики до курбасівського популярного естрадного ревю «Алло на хвилі 477» Юлія Сергійовича Мейтуса. Тезка римського консула Гая Юлія Цезаря – Юлій Мейтус зробив з Курбасом 11 вистав з 1927 по 1932 роки. Також широкому загалу був відомий як керівник одного з перших джаз-бендів України (1924).

Не оминули і тему, як сьогодні діячи театру та світу мистецтва трактують образ Леся Курбаса. Особливо сподобались портрети Курбаса в живописі, графіці і скульптурних малих формах.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

ТВОРИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ НА УКРАЇНСЬКІЙ СЦЕНІ

15 лютого 2022 року в рамках проєктів «Різнобарвна Україна» та засідання театральної секції книжкового клубу «Літературна скарбничка» була проведена лекція-огляд кращих постановок творів Лесі Українки в державних та недержавних театрах України. Цей захід є присвятою до дня народження української письменниці.

25 лютого минулого року Ларисі Петрівні Косач (більш відомої під своїм літературним псевдонімом Леся Українка) виповнилось 150 років з дня народження. Вона народилася 1871 року у містечку Новограді-Волинському та стала для української культури потужним духовним світочом з моменту своєї появи у мистецькому світі. ЇЇ образний світ глибоко вкоренився у свідомість кожного, хто вважає себе українцем і, безсумнівно, продовжує так чи інакше впливати на формування переконань наступних поколінь.

Леся Українка – це особистість, інтерес до якої ніколи не ослабне, тому існує розмаїтий за відтінками спектр інтерпретацій її поглядів, особистісних оцінок та інтимних почуттів. Це стосується і її творчого доробку та інсценізацій творів Лесі Українки.

Серед згаданих постановок особливе зацікавлення було від ретроспекції за творами «Лісова пісня» та «Кам’яний господар». Серед згаданих вистав були і постановки у нашому місті, а також Києві, Чернігові, Херсоні, Львові та інших. Окрім драматичних вистав були згадані і спектаклі інших форм, зокрема приклади постановок у театрі ляльок. Особливо запам’ятався глядачу показ світлин і розповідь про «Ліову пісню» від театру ляльок «БАВКА». Цей твір у виконанні закарпатських лялькарів звучить як поема екстазу. Саме тут розгортається дія, навіть більш влучно сказати – дійство. Магнетичне, захопливе і попри широку відомість твору Лесі Українки – непередбачуване. Зовсім по новому, без хрестоматійної театральщини звучить текст геніального твору, красивої трагічної лісової казки про те, як цариця ліса Мавка покохала простого селянина. Колектив театру  презентував цю постановку на багатьох фестивалях. Так у 2010 році в місті Ужгороді було нагороджено дипломом «За кращу жіночу роль» актрису театру Наталію Орєшнікову на ХІІ Міжнародному фестивалі театрів для дітей «Інтерлялька-2010». Вони ставали дипломантами Всеукраїнського фестивалю «Ні, я жива, я буду вічно жити!» (м. Львів, Україна, 2011) та у Всеукраїнському фестивалі вистав за п’єсами Лесі Українки (м. Луцьк, 2011), було отримано Диплом лауреата премії ЛМВ НСТД України «Галицька Мельпомена».

Підсумком заходу, де можна було дізнатись і про біографію, і про творчість та про сприйняття світом театру драматургії Лесі Українки стало зачитування слів зі статті Леся Степановича Танюка «Жанна д’Арк української поезії» (саму статтю ви можете знайти у другому томі його споминів «Слово. Театр. Життя.» у відділі мистецтв на художньої літератури нашої бібліотеки), що дуже зворушило усіх присутніх: «Життя Лесі Українки трагедійне і величне; як у краплині води відбилися в ній всі суперечності доби. Важка недуга вразила її; що нестерпніше ставало жити, то нездоланнішим був дух протесту. Приречена постійно жити далеко від рідного краю в місцях, як могли сприяти її зціленню, Леся Українка помислами своїми й надіями завжди була з Україною… Яскраво національний талант, вона виплеснула свій щедрий дар за межі своєї нації, збагативши велику культуру століття українською народною образністю, українським світобаченням та поетикою. Вириваючись із цупких обіймів свого скаліченого часу, поетеса йшла до цільності, міфологічної свідомості, творила особистість гармонійну, і здоровою душею та ясною думкою…Вдивіться в сьогоднішню українську літературу. Вслухайтесь у напружені ритми Івана Драча. У громадянську пристрасть Ліни Костенко. У пронизливу емоційність Миколи Вінграновського. У такий природний інтелектуалізм Василя Стуса. Почитайте вірші наймолодших… І ви побачите, Що Леся Українка – це не тільки вчора української поезії. Це її сьогодні. Це її завтра»

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

ПОДАРУЙ МЕНІ ЛИСТІВОЧКУ КОХАННЯ

12 лютого 2022 року в рамках діяльності хобі-клубу «Створюючи красу» було проведено шоу-клас з виготовлення святкових листівок та подарунків до Дня усіх закоханих.

Для того, щоб закріпити теоретичний матеріал з лекції «Висловлення почуттів через мистецтво оригамі», що передувала шоу-класу було запропоновано по-кроково прослідкувати етапність виготовлення зразків, про які згадувалось в теоретичній розповіді. Так, саму листівку можна було прослідкувати у техніці класичного оригамі з основою на базових фігурах «подвійний квадрат», «подвійний трикутник» та «повітряний змій». Відтворення базових форм є фундаментальним ланцюгом при опануванні основ у цій техніці.

Також листівку можна було побачити в етапності виготовлення у техніці кірігамі (яка є пограничним напрямком між технікою оригамі та паперопластикою). Назва техніки походить від  японських слів «kiru» – «різати» та «kami» – «папір»). Це за змістом є мистецтвом виготовлення фігурок та листівок з паперу за допомогою ножиць, і тому правильніше вважати кірігамі видом паперопластики або сучасної витинанки. Засновником кірігамі вважається японський архітектор Масахіро Чатані (Masahiro Chatani), а датою народження цієї техніки вважається 1980 рік. Але для теми висловлення почуттів через папір і роботу з ним ця техніка є доречною.

У якості подарунка було запропоновано виготовити декілька моделей, які за зовнішньою формою нагадують серце. Для більшого зацікавлення були запропоновані моделі «сердечної валентинки» або з квіткою всередині, або з крилами.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

ВИСЛОВЛЕННЯ ПОЧУТТІВ ЧЕРЕЗ МИСТЕЦТВО ОРИГАМІ

12 лютого 2022 року в рамках діяльності хобі-клубу «Створюючи красу» була проведена лекція на тему дослідження традиції висловлення почуттів через мистецтво оригамі в різних країнах.

Спочатку, коли мистецтво оригамі лише виникло формувалось – воно активно використовувалося у релігійних обрядах. Довгий час цей вид мистецтва був доступний лише представникам вищих верств, де ознакою гарного тону було володіння технікою складання з паперу. Так, самураї обмінювалися подарунками, прикрашеними свого роду символами удачі, складеними з паперових стрічок під назвою «носі». Складені з паперу метелики «синто» використовувалися під час святкування весіль та створювались фігурки, що представляли нареченого та наречену.

Поступово грань між традицією оригамі традиційним і європейським стає більш умовною. День усіх закоханих – добре свято, яке дає привід кожному з нас виявити свої почуття. Одні у цей день вперше заявляють про свою симпатію, інші нагадують про своє тепле ставлення ніжними словами та приємними сюрпризами. Це свято зайняло своє гідне місце у європейській традиції оригамі. Тепер не лише м’які іграшки, прикраси, квіти, солодощі є традиційним набором презентів, які дарують закохані 14 лютого. А ще і обов’язково серця складені у техніці оригамі.

Ви можете зізнатися у своїх почуттях за допомогою різних виробів у цій техніці, або прикрасити святковий стіл. До речі, для цього чудово підійде зразок європейського оригамі – серце із грошової купюри. Воно витончено виглядає на келиху з довгою ніжкою, в яке закохані наливають одне одному улюблені напої. А ось поціновувачам віртуального спілкування припаде до душі визнання за допомогою класичного любовного смайлу-сердця у цій техніці. А ще освідчення в коханні можна помістити в одну з коробочок, зроблених своїми руками.

Також після було проведено шоу-клас «Подаруй мені листівочку кохання» з показом наочно технології виготовлення святкових листівок та подарунків до Дня усіх закоханих.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

КЛЕОПАТРА СВІТОВОГО КІНО

8 лютого 2022 року в рамках засідання кіноклубу «Alter-kino» відбувся захід, присвячений 90-річчю акторки Елізабет Тейлор.

Ця англо-американська акторка була відома своєю акторською майстерністю, ефектною зовнішністю й стилем життя. Знялась більш ніж у 65 стрічках. Навіть через роки після смерті яскрава, красива і талановита Елізабет Тейлор залишається однією з найблискучіших актрис в історії Голлівуду. Вона зіграла безліч неперевершених різнопланових ролей і отримала звання «епохальної актриси Голлівуду». Вона мала мільйони шанувальників по всьому світу, які досі її люблять і пам’ятають.

Цікаво, що талант Тейлор був уроджений – тобто формально актриса ніколи не здобувала професійної акторської освіти. Натомість вона відточувала свої навички, спостерігаючи за іншими. Тейлор завжди прагнула зростати у професійному сенсі, працювати над собою та своїми навичками, а не ставати ще однією типовою актрисою, створеною режисерами за існуючими шаблонами.

Нагороджена двома преміями Оскар, Премією БАФТА (щорічною нагородою, яка присуджується Британською академією телебачення та кіномистецтва. Це британський аналог Оскара.). Має за свою акторську майстерність відзнаки «Золотий глобус», «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю та інші. Також є кавалером Ордену Британської імперії.

Під час заходу присутні мали змогу ознайомитись зі світлинами та розповіддю про зміст майже 60 стрічок з творчого доробку Елізабет Тейлор та дізнатись про її особисте життя. Також окремо було згадано як сам в наш час вшановують пам’ять відомої акторки (в літературі, кіно, образотворчому мистецтві).

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

РОДИНА ЯКУТОВИЧІВ

10 лютого 2022 року в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» була проведена лекція-огляд життя та творчого доробку родини художників Якутовичів.

Найбільш відомим з династії Якутовичів є український митець-графік, ілюстратор, майстер ліногравюри, ксилографії та офорту, художник кіно Георгій В’ячеславович Якутович. Він йшов до опанування фольклорними джерелами мистецтва стрімкіше за всіх інших своїх колег. Надміру критичний до себе, безкомпромісний і вимогливий у творчих питаннях він неодноразово говорив про те, як складно перейти від академічного мислення до народного.

Під час навчання знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — художницею Олександрою Павловською. Ця художниця була ще й дуже талановитим педагогом. Багато дитячих книжок із її ілюстраціями побачили світ у видавництві «Веселка». Вона викладала в Республіканській художній середній школі.

У 1952 році в подружжя народжується син Сергій Якутович, а у 1958 — Дмитро Якутович. Обидва сини згодом також стали художниками.

Сергій Георгійович Якутович став гідним спадкоємцем батьківського таланту. У XXI столітті графіка Сергія Георгійовича стала символом епохи, її яскравою сторінкою. Серед його творчих здобутків – плідна праця у сфері книжкової та станкової графіки, кінематографа й театрального мистецтва

До часів Незалежності Сергій Георгійович ілюстрував класику світової та вітчизняної літератури, твори Гоголя, Пушкіна, Толстого, Дюма, Гончара, малював картини до французького епосу «Трістан та Ізольда», оформлював книжки Ліни Костенко… Загалом – майже дві сотні видань! У творчій спадщині митця є унікальна графічна серія з портретів усіх українських гетьманів! Кожен з них – не просто сторінка з підручника з історії, а жива людина.

«Світла, сильна, талановита, кохана…» — так говорив Сергій Якутович про художницю Ольгу Дьоміну, яка у 1970-х роках погодилась стати його дружиною. Дмитро, його молодший брат, згадує Олю як душевну та теплу жінку, обдаровану і вимогливу до себе мисткиню. Ця вимогливість була властива художниці ще з дитинства: вона згадувала, що дівчинкою, окрім уроків, встигала відвідувати ще й музичну школу та художню студію. «…Усе давалось легко й радісно». Такою ж, легкою, простою та водночас сильною Оля залишилась і в пам’яті родини та близьких Якутовичів.

В Сергія та Ольги народився син Антон. Навчався в Київський Державній художній школі ім. Т. Шевченка. В 1993 року закінчив Українську академію мистецтв, де його педагогами з фаху були Андрій Чебикін та Василь Чебаник.

У 2002 році в творчих пошуках переїхав до Парижу, де продовжував творити. Незадовго до своєї смерті повернувся до Києва. Помер від хвороби у 2014 році.

Про своє ставлення до роботи Антон казав: «Я робив офорти, літографію і займався живописом з раннього дитинства. Ці дисципліни доповнюють одна одну, графіка — приносить строгість в роботі, а живопис — почуття свободи». Його роботи виставлялися в Англії, Іспанії, Україні, Франції, Швейцарії.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

ПРИКРАСИ З ФЕТРУ ТА БІСЕРУ

5 лютого 2022 року в рамках лекційного засідання хобі-клубу «Створюючи красу» було проведено захід, присвячений технології виготовлення прикрас у різних техніках на основі фетру та бісеру.

Бісер – це дуже давній, але завжди актуальний матеріал. У порівнянні з живописом, вишивкою або тканими чи пофарбованими виробами, бісер набагато довше зберігає чистоту та насиченість свого кольору.

Фетр – близький родич повсті, але для виготовлення фетру зазвичай використовується ніжніша вовна або пух тварин. Коли з’явився фетр достеменно невідомо. Але вчені стверджують, що його використовували ще у XVIII столітті. Також відомо, що цей матеріал був знайдений у похованнях алтайських кочівників. Його здавна застосовували у пошитті одягу та створенні прикрас.

Окрім історичної довідки про матеріали та техніки, під час заходу розповідалось про особливості роботи та класифікацію. Знати відмінність за характеристиками потрібно для того, щоб уникнути прикрих помилок при практичному застосуванні. Саме практичні поради особливо користуються попитом при проведені аналогічних заходів.

Для закріплення всього почутого до лекційної частини пропонувалась практична -шоу-клас з виготовлення кулону з бісеру та фетру флористичної тематики. Про цей захід ви можете дізнатись за окремим посиланням.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

УЛЮБЛЕНІ РЯДКИ З КНИГИ

3 лютого 2022 року в рамках проєкту «Мистецькі вечорниці» відбувся захід-присвята до Всесвітнього дня читання вголос. Це цікаве й доволі молоде свято відзначається щорічно у першу середу лютого. Цю традицію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.

Захід умовно можна було поділити на три частини. В першій відбулося знайомство з цим новим святом та розповідь про важливість читання в житті людини, а також чим відрізняється читання вголос та звичне нам мовчазне. Ще було запропоновано перегляд відеоуривків читання прозових творів відомими особистостями з книжок.

Друга частина була присвячена найулюбленішій формі читання вголос – поезії та римованим текстам. І остання частина являла собою інтерактивне спілкування та обговорення побаченого з глядацькою аудиторією та прочитання від авторки заходу уривку з оповідання Рея Бредбері «Канікули».

У першій частині гості події мали змогу почути уривок з твору «Характерник» «батька українського бестселера» Василя Шкляра (у виконанні лідера українського рок-гурту «Kozak System» Івана Леньо). Також почуто було уривок з античної трагедії давньогрецького драматурга Евріпіда «Іфігенія в Авліді». Цей твір вважається однією з найкращих трагедій Евріпіда та є найвидатнішим його патріотичним твором. Цей запис було представлено Львівським академічним духовним театром «Воскресіння» (виконував актор Володимир Губанов). Також під час першої частини глядачі мали змогу ознайомитись з уривком презентації перекладу твору Вільяма Шекспіра «Гамлет» українською від Юрія Андруховича та Івана Малковича. Зацікавлення викликав і уривок, де запорізька журналістка Ольга Вакало читала сон Ліни Костенко з книги «Сновиди. Сни українських письменників».

Але під час заходу можна було почути не лише класичні твори. Так, серед новинок книжкового світу, було почуто уривок з твору «Бенкет у норі». Це повний гострого гумору і глибокого співчуття дебютний роман відомого мексиканського автора Хуана Пабло Вільялобоси, що подається мов хроніка неймовірної мандрівки, у яку відправляються герої, щоб здійснити бажання дитини. Читала уривок акторка Валерія Петрук. Українські поціновувачі літератури мали змогу ознайомитись з цим текстом завдяки видавництву «Деінде паблішінг», що спеціалізується на перекладі українською сучасної іспаномовної та англомовної прози.

Поетична частина була також подана у форматі відеоуривків і створена в форматі поєднання. Це коли відомі автори читали свої улюблені поетичні рядки інших митців. Перлиною цього блоку заходу був уривок з виступом всесвітньо відомого художника Івана Марчука. Він прочитав декілька віршів свого приятеля Ярослава Павуляка — українського поета-шістдесятника.

Також під час події користувачі ознайомились з книжковими підбірками. Книги з цих міні-виставок можна було потім взяти для читання, завітавши до  відділу мистецтв та художньої літератури.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

 

 

КРИШТАЛЕВИЙ ЯНГОЛ ТА ЙОГО ДРУЗІ

30 січня 2022 року в Харківській спеціалізованій музично-театральній бібліотеці ім. К.С. Станіславського відбулося щорічне Свято дитячої музики Марка Кармінського “Кришталевий Янгол”.
Композитор Марк Веніамінович Кармінський народився саме в цей день, 30 січня 1930 року. З бібліотекою композитора пов’язувала давня дружба, спільні проекти та друзі. В бібліотеці відбувалися його виступи, вечори зустрічі. Тому саме тут Кармінський відсвяткував свій останній день народження, сюди передав свій архів рукописів, до якого звертаються ті, хто грає його музику.
Цього разу слухачів порадували два концерти, підготовлені музичними школами № 3 та № 13, які традиційно беруть участь у Святі.
Виступ юних виконавців з ДМШ №13 відкрив чудовий ансамбль срипалів “Глорія” (кер. О. Євгеньєва), який створив чарівну атмосферу свята. Юних виконавців підготували педагоги Н. Малишова, Л. Дорошенко,
Ю. Пересада, О. Ольховська, Н. Рябченко. Слухачів підкорили виступи
Вані Євлаша, Ніно та Софії Марченко, Михайла Вітренка, Георгія Шкоди, Вікторії Ольховської, Олени Лєнівенко, Маргарити Скліфос, Дар’ї Мовчан. Вокальний ансамбль “Овація” (кер. О. Лєнівєнко) заспівав пісню “Йдуть по війні дівчата” з відомого вокального циклу Марка Кармінського
“Пісні війни та перемоги”. Слухачі були зворушені виступом юної піаністки Вікторії Фурсової з Інтернату для дітей з вадами зору. Чарівно заспівала відому пісеньку “З чого тільки зроблени хлопчики” Віолета Бондар.
Наступним прозвучав концерт учнів ДМШ № 3 ім. М. Кармінського, який вела викладач класу сольного співу Олена Сенеш., а підготували педагоги Л.Волкова, і. Гапон, З.Шамаєва, І. Коденко, Н. Рибалова, С. Деркач, Д.Голіус, С. Рибалка, І. Архіпова, Т. Ланіна, Г. Коновал.
Одразу занурив присутніх у дитинство виконанням твору “Зіграємо у схованки” виступ молодшого хору “Веселка” (кер. Р.С. Пашала),
Л.В. Волкова. Твори М. Кармінського виконували учні Станіслав Малько, Мірра Пономарьова, Анастасія Кириченко, Станіслава Ляленко.
Твори інших композиторів виконали Тимофій Мороховець, Соломія Руда, Владислав Юрченко, Софія Сухініна, Михайло Іванов, Марія Писаренко, Владислава Ляленко. “Ось знову йде літо” Й. Гайдна виконав старший хор “Натхнення” (кер. О.Б. Фоміна), “Не забудь” Б. Яновського – ансамбль “Співочий оберіг” (кер. Є. Грудська), “Голуб світла” О. Лиса – ансамбль “Зоряне сяйво” (кер. В.І.Дічко). Чарівні голоси дітей нагадали присутнім слова композитора Кармінського: “Дитячий голос сповнений кришталевих звуків і білого янгольського світла”…
Концерт школи завершила її випускниця 2021 року Станіслава Ляленко, яка виконала “Кантрі-вальс” М. Кармінського.
Усі учасники концертів пригощалися цукерками на честь дня народження композитора. А кульмінацією Свята стало спільне фотографування на бібілотечній сцені, яка для батьох з цих дітей стала першою позашкільною сценою, першим випробуванням і радістю від спільного виступу.

АДРЕСА БІБЛІОТЕКИ

м.Харків, пров.Інженерний, 1-А, Станція метро «Наукова»

ТЕЛЕФОНИ ДЛЯ ДОВІДОК

  • Нотно-музичний відділ +380 (57) 7021851
  • Довідково-бібліографічний відділ +380 (57) 7021849
  • Відділ мистецтв і художньої літератури +380 (57) 7021849
  • Відділ рідкісних видань та рукописів +380 (57) 7021849

БІБЛІОТЕКА ПРАЦЮЄ

  • Вівторок-субота - 10.00-17.00
  • Понеділок, неділя - вихідний
  • В графіку роботи можливі зміни з технічних причин