Місяць: Лютий 2022

17 лютого 2022 року в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» була проведена лекція-огляд життя та творчого доробку легендарного українського режисера Леся Курбаса. Захід є присвятою до 135-річчя з дня народження митця.

Він народився 25 лютого 1887 року у Самборі на Львівщині, а загинув у 50 від кулі чекіста в урочищі Сандармох на теренах російських Соловків. Так Україна втратила талановитого режисера, актора, теоретика театру, драматурга, публіциста, перекладача і небайдужу людину.

Під час лекції усі присутні мали змогу дізнатись як саме Лесь Курбас переломив усю історію нашого театру, що саме завдяки йому світовий репертуар (від Софокла до Ібсена) вперше прозвучав з української сцени. Розповідалось, як Лесь Курбас впроваджував різноманітні пластично-просторовi та ритмiчно-декламацiйнi форми, навчяв акторiв «пластичностi образу», «музичностi вiршованоi мови».

Також докладніше розповідалось про те, як у жовтні 2018 року в Києві у «Мистецькому Арсеналі» відкрилась виставка «Курбас: Нові світи». Це була вдала спроба оживити авангардний український театр, який лишався тільки в описах сучасників режисера і на окремих кадрах фото- та кінохроніки. Виставку відкрили за сприяння американської театральної режисерки з українським корінням, письменниці, культурної діячки, перекладачки, керівниці Yara Arts Group при театрі Ля-Ма Ма у Нью-Йорку Вірляни Ткач. Вона є однією із засновників Міжнародного товариства Леся Курбаса.

Познайомились на лекції також і з творчими особистостями, що оточували Леся Степановича Курбаса. Серед імен окрім близького Курбасу Миколи Куліша згадувались актори, режисери, сценографи та омпозитори. Особливу цікавість викликала згадка про художника Вадима Меллера, з яким Курбас поставив усі свої спектаклі як зі сценографом, (цей тандем мав великий успіх на виставці Арт-Деко у 1925 році в Парижі) і розповідь про автора музики до курбасівського популярного естрадного ревю «Алло на хвилі 477» Юлія Сергійовича Мейтуса. Тезка римського консула Гая Юлія Цезаря – Юлій Мейтус зробив з Курбасом 11 вистав з 1927 по 1932 роки. Також широкому загалу був відомий як керівник одного з перших джаз-бендів України (1924).

Не оминули і тему, як сьогодні діячи театру та світу мистецтва трактують образ Леся Курбаса. Особливо сподобались портрети Курбаса в живописі, графіці і скульптурних малих формах.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

10 лютого 2022 року в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» була проведена лекція-огляд життя та творчого доробку родини художників Якутовичів.

Найбільш відомим з династії Якутовичів є український митець-графік, ілюстратор, майстер ліногравюри, ксилографії та офорту, художник кіно Георгій В’ячеславович Якутович. Він йшов до опанування фольклорними джерелами мистецтва стрімкіше за всіх інших своїх колег. Надміру критичний до себе, безкомпромісний і вимогливий у творчих питаннях він неодноразово говорив про те, як складно перейти від академічного мислення до народного.

Під час навчання знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — художницею Олександрою Павловською. Ця художниця була ще й дуже талановитим педагогом. Багато дитячих книжок із її ілюстраціями побачили світ у видавництві «Веселка». Вона викладала в Республіканській художній середній школі.

У 1952 році в подружжя народжується син Сергій Якутович, а у 1958 — Дмитро Якутович. Обидва сини згодом також стали художниками.

Сергій Георгійович Якутович став гідним спадкоємцем батьківського таланту. У XXI столітті графіка Сергія Георгійовича стала символом епохи, її яскравою сторінкою. Серед його творчих здобутків – плідна праця у сфері книжкової та станкової графіки, кінематографа й театрального мистецтва

До часів Незалежності Сергій Георгійович ілюстрував класику світової та вітчизняної літератури, твори Гоголя, Пушкіна, Толстого, Дюма, Гончара, малював картини до французького епосу «Трістан та Ізольда», оформлював книжки Ліни Костенко… Загалом – майже дві сотні видань! У творчій спадщині митця є унікальна графічна серія з портретів усіх українських гетьманів! Кожен з них – не просто сторінка з підручника з історії, а жива людина.

«Світла, сильна, талановита, кохана…» — так говорив Сергій Якутович про художницю Ольгу Дьоміну, яка у 1970-х роках погодилась стати його дружиною. Дмитро, його молодший брат, згадує Олю як душевну та теплу жінку, обдаровану і вимогливу до себе мисткиню. Ця вимогливість була властива художниці ще з дитинства: вона згадувала, що дівчинкою, окрім уроків, встигала відвідувати ще й музичну школу та художню студію. «…Усе давалось легко й радісно». Такою ж, легкою, простою та водночас сильною Оля залишилась і в пам’яті родини та близьких Якутовичів.

В Сергія та Ольги народився син Антон. Навчався в Київський Державній художній школі ім. Т. Шевченка. В 1993 року закінчив Українську академію мистецтв, де його педагогами з фаху були Андрій Чебикін та Василь Чебаник.

У 2002 році в творчих пошуках переїхав до Парижу, де продовжував творити. Незадовго до своєї смерті повернувся до Києва. Помер від хвороби у 2014 році.

Про своє ставлення до роботи Антон казав: «Я робив офорти, літографію і займався живописом з раннього дитинства. Ці дисципліни доповнюють одна одну, графіка — приносить строгість в роботі, а живопис — почуття свободи». Його роботи виставлялися в Англії, Іспанії, Україні, Франції, Швейцарії.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

3 лютого 2022 року в рамках проєкту «Мистецькі вечорниці» відбувся захід-присвята до Всесвітнього дня читання вголос. Це цікаве й доволі молоде свято відзначається щорічно у першу середу лютого. Цю традицію започаткував міжнародний освітній проєкт «LitWorld» у 2010 році.

Захід умовно можна було поділити на три частини. В першій відбулося знайомство з цим новим святом та розповідь про важливість читання в житті людини, а також чим відрізняється читання вголос та звичне нам мовчазне. Ще було запропоновано перегляд відеоуривків читання прозових творів відомими особистостями з книжок.

Друга частина була присвячена найулюбленішій формі читання вголос – поезії та римованим текстам. І остання частина являла собою інтерактивне спілкування та обговорення побаченого з глядацькою аудиторією та прочитання від авторки заходу уривку з оповідання Рея Бредбері «Канікули».

У першій частині гості події мали змогу почути уривок з твору «Характерник» «батька українського бестселера» Василя Шкляра (у виконанні лідера українського рок-гурту «Kozak System» Івана Леньо). Також почуто було уривок з античної трагедії давньогрецького драматурга Евріпіда «Іфігенія в Авліді». Цей твір вважається однією з найкращих трагедій Евріпіда та є найвидатнішим його патріотичним твором. Цей запис було представлено Львівським академічним духовним театром «Воскресіння» (виконував актор Володимир Губанов). Також під час першої частини глядачі мали змогу ознайомитись з уривком презентації перекладу твору Вільяма Шекспіра «Гамлет» українською від Юрія Андруховича та Івана Малковича. Зацікавлення викликав і уривок, де запорізька журналістка Ольга Вакало читала сон Ліни Костенко з книги «Сновиди. Сни українських письменників».

Але під час заходу можна було почути не лише класичні твори. Так, серед новинок книжкового світу, було почуто уривок з твору «Бенкет у норі». Це повний гострого гумору і глибокого співчуття дебютний роман відомого мексиканського автора Хуана Пабло Вільялобоси, що подається мов хроніка неймовірної мандрівки, у яку відправляються герої, щоб здійснити бажання дитини. Читала уривок акторка Валерія Петрук. Українські поціновувачі літератури мали змогу ознайомитись з цим текстом завдяки видавництву «Деінде паблішінг», що спеціалізується на перекладі українською сучасної іспаномовної та англомовної прози.

Поетична частина була також подана у форматі відеоуривків і створена в форматі поєднання. Це коли відомі автори читали свої улюблені поетичні рядки інших митців. Перлиною цього блоку заходу був уривок з виступом всесвітньо відомого художника Івана Марчука. Він прочитав декілька віршів свого приятеля Ярослава Павуляка — українського поета-шістдесятника.

Також під час події користувачі ознайомились з книжковими підбірками. Книги з цих міні-виставок можна було потім взяти для читання, завітавши до  відділу мистецтв та художньої літератури.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.