18 вересня 2021 року в рамках  книжкового клубу «Літературна скарбничка» відбулась лекція-присвята до 165-річчя з дня народження письменника і поета Івана Яковича Франка.

Усі охочі мали змогу дізнатись про становлення цього митця. Ще змалечку Франко виявляв феноменальні розумові здібності: міг дослівно цитувати годинну лекцію вчителя, знав напам’ять усього “Кобзаря”, багато читав і займався перекладами творів античних авторів, зокрема Софокла та Евріпіда. Тоді ж почав комплектувати власну бібліотеку, яка налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами. Усього його бібліотека налічувала 12 тисяч примірників. У творчій діяльності письменник використовував близько сотні псевдонімів і криптонімів: Руслан, Невідомий, Іван Живий, Не-Теофраст, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова, Non severus, Vivus та багато інших. Найвідоміший і найпопулярніший з них – Мирон (у численних варіантах написання). Проте першим у цьому довгому списку псевдонімів було загадкове ім’я Джеджалик. Саме Джеджалик, а не Франко, здобув першу славу серед галицької освіченої молоді. Іван Франко – автор близько 6000 творів, серед яких 10 поетичних збірок, 1 збірка поем (усього їх 50), 10 творів великої прози і близько 100 малої, понад 3000 публіцистичних статей. Франко відстоював думку про єдину українську літературну мову, вироблену на наддніпрянських діалектах і збагачену західно-українськими говірками. За праці з філології Харківський університет 1906 року нагородив Франка почесним докторатом. Крім того, він був членом багатьох слов’янських наукових товариств. Іван Франко на сьогодні – єдиний український поет, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури, яку не отримав через те, що на момент оголошення результатів Франко помер, а премія не вручається посмертно.

У другій частині заходу усі присутні мали змогу побачити, як вшановують творче надбання Івана Франка митці інших напрямків мистецтв: в кіно, театрі, музиці та інших. Серед представленого матеріалу – композиція гурту «Один в каное» – «Човен», декламація вірша «Раз зійшлися ми случайно» у виконанні актора Павла Алдошина, уривок з українського радянського кольорового широкоформатного художнього фільму 1971 року режисера Леоніда Осики, знятий за мотивами однойменної повісті Івана Франка «Захар Беркут», трейлер з вже сучасної версії «Захара Беркута», також відомої у міжнародному прокаті як «Зринаючий яструб» (англ. The Rising Hawk) (американсько-український художній фільм 2019 року режисерів Ахтема Сеїтаблаєва та Джона Вінна), кліп на пісню «Друг» гурту «Океан Ельзи» за чотирисерійним мінісеріалом за мотивами «Украденого щастя» режисера Андрія Дончика та інші.

Також в рамках заходу було показано уривок з вистави «Украдене щастя» українського експериментального театру під назвою « Творча майстерня «Театр у кошику»» (м. Львів) «Украдене щастя». Сам твір, написаний у 1893 році – трагічна притча про те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш, так само як не можна зло подолати злом. Вистава вже загартована часом, бо її прем’єра відбулась аж 1998 року. Режисером вистави є Ірина Волицька. Актори: Лідія Данильчук (Анна), Володимир Губанов (Михайло), Роман Біль (Микола). Актор Володимир Губанов є представником харківської школи, він має диплом акторського відділення ХНУМ ім. І. П. Котляревського, а зараз грає у Львівському академічному духовному театрі «Воскресіння».

На завершення лекції було показано уривки з вистави «Мойсей» Харківського театру для дітей та юнацтва (режисер заслужений діяч мистецтв України Ігор Борис). Поема «Мойсей», що написана у 1905 році, за три роки до смерті Івана Франка – філософський твір про взаємини вождя і народу в процесі пошуку «землі обітованої», поема про майбутнє української нації. У постановці Ігоря Бориса твір набув нових влучних і сучасних акцентів. Головну роль у виставі виконує заслужений артист України Сергій Городецький.