6 серпня 2021 року за великим проханням постійних відвідувачів в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» та роботи хобі-клубу «Створюючи красу» відбулась лекція з оглядом загальних характеристик однієї з найвідоміших технік українського народного декоративного мистецтва та було проведено майстер-клас з виготовлення листівки з класичною симетричною витинанкою за мотивами «дерева життя».

Витинанки на території України особливо популярними були в оздобленні сільських хат у середині ХІХ століття. Раніше витинанки використовували для прикрашання вікон, стін, грубок, полиць і печей. Традиційно у витинанки закладали сюжет, який розповідав, що відбувається в селі: які були свята, весілля, хто народився. Орнамент традиційних витинанок здебільшого геометричний і рослинний, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо.

Вважається, що перші у світі витинанки з’явилися у VІІ–ХІІ столітті в Китаї. Але зараз приклади витинанки можна побачити і в інших країнах – Німеччині, Польщі, Білорусі, є майже знищена у ХХст. техніка рейзелє – іудейська витинанка та багато інших видів.

За технологічними особливостями витинанки поділяються на: ажурні — виготовляються з одного аркуша паперу, зображення міститься у прорізах; силуетні — зображення є силуетом; одинарні — виготовляються з одного аркуша паперу; складні — аплікаційні з кількох аркушів паперу.

 

Робити витинанки можна за допомогою ножиць, спеціального ножа, леза. Зображення майстри або наносять відразу на матеріал, з якого виготовляють витинанку або ж вирізають його, складаючи папір чи інший матеріал  у декілька разів.

В Україні спершу витинали на шкірі й тканині. Відомий всім кептар і донині, крім рясної вишивки, щедро обшивається різними вирізаними зі шкіри деталями. На Полтавщині до середини ХХ століття верхній жіночий одяг-юпка декорувався аплікаціями з оксамиту або іншої тканини. Також прототипом українських витинанок дослідники вважають невеликі шматочки білого паперу з ажурно витятими краями — кустоді. Вони служили підкладкою та оздобою для канцелярських печаток у середині ХVІ ст. Ажурно витинали лише краї, центр залишався для відтиску печатки.

Тривалий час цей вид мистецтва вважався вимираючим. Зараз цей вид декоративно-прикладного мистецтва набуває нового витку популярності. А майстри, як то Дар’я Альошкіна, гідно представляють витинанку і далеко поза нашою країною. Цікаво, що у 2012 році був створений сайт “Українська витинанка”, де міститься чимало корисної та цікавої інформації про цей вид мистецтва.

Одним з найбільш популярних мотивів є Дерево життя (Світове дерево, Вічне Дерево Життя). Це поширений мотив міфологій та релігій, символічна модель космосу. Дерево життя слугує уособленням єдності світобудови, де його корінню відповідає потойбіччя, підніжжю стовбура — світ людей, а кроні — світ богів. Цей символ у вигляді дивовижного дерева чи пишної квіткової рослини в декорованому вазоні можна побачити в орнаментиці українських рушників, писанок, тканих килимів та настінного розпису. Витинанка не стала виключенням. Опанування цього символу відбулось в рамках майстер-класу після лекційної частини.