Ще незвична і тому приваблива для вуха українця назва «медіатека» дуже привабила і мене. Коли мова йде про першу львівську кав’ярню, мені це зрозуміло. А Перша Львівська медіатека – це про що? Що за диво таке з’явилось у Львові?

Тут говорять: «В нас працює перша львівська медіатека». І подають як результат пошуку нестандартної моделі розвитку бібліотеки, рішучий крок в сенсі кардінальних змін і сміливих експериментів. Постає питання: що це таке і чому молодь робить свій вибір саме на користь медіатеки? І це в місті, де рівень конкуренції у сфері дозвілля, достатньо високий? Тоді, мабуть, варто розібратися. І я вирушила в Центральну міську бібліотеку ім. Лесі Українки, що знаходиться на вул. Мулярська, 2а. Саме на її базі і була відкрита Перша Львівська медіатека.

Історична довідка

Поняття «медіатека» вперше почали вживати французи у XX столітті. У ті часи це був далеко не інноваційний інтерактивний простір, а звичайнісіньке сховище оцифрованих книг. Мультимедійні центри з Франції поступово перекинулися та виникли в інших країнах. Так, Польща підхопила таку ініціативу швидко й активно.

Одна з потужних медіатек є у Вроцлаві. За статистикою керівників медіатек, найбільше відвідувачів — віком від 25 до 44 років.

У медіатеці у Вроцлаві є великий каталог DVD, музичних компакт-дисків, аудіокниг, настільних ігор та електронних освітніх програм.

Цікавою особливістю Вроцлавської медіатеки є сучасний характер інтер’єру. Медіатека у Вроцлаві не втратила і первинної «бібліотечної» місії — тут можна «орендувати» диски й інші електронні ресурси для перегляду та читання. Усе працює за принципом звичайнісінької бібліотеки.

У США мультимедійні центри повинні бути не лише кожного університету, а й школи. Тут студенти навчаються, влаштовують дебати, тощо. Особливість таких місць у Штатах — інтернаціональні клуби. Бувають медіатеки, де дні тижня розподіляються між різними клубами.

Мультимедійні осередки з’являються і на пострадянському просторі. Один із чудових прикладів — медіатека у Тбілісі (Грузія). Вона розташувалась у красивій парковій зоні. Особливість дизайну Тбіліської медіатеки — її скляна будівля.

Збираючись відвідати медіатеку, я уявляла собі побачити щось неймовірне. Але я не побачила відремонтоване до лоску приміщення або безкрайні стелажі з CD- та DVD-дисками (медіаколекція першої української медіатеки дуже скромна за європейськими мірками). Але не спешить робити висновки. Розповідаю.

Початок

Проєкт, що давно й успішно реалізують на Заході, їхній досвід вирішили перейняти й львів’яни.

Ідея створити Першу Львівську Медіатеку пішла від директора Центральної міської бібліотеки імені Лесі Українки Любові Цяпало, яка надихнулася досвідом Вроцлавської медіатеки у Польщі. Ініціативу підтримало управління культури міської ради Львова.

Проект став можливим завдяки спільним зусиллям Львівської міської ради, відомого у Львові німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ і програми «Бібліоміст». Мерія міста виділила 450 тисяч гривень.

Був зроблен ремонт приміщення і закуплено техніку для медіатеки. Від появи задуму до відкриття медіатеки минуло чотири роки. При цьому активні роботи – ремонт, розроблення стратегії її розвитку тривали протягом року.

Схема і дизайн простору

Першу львівську медіатеку складають чотири кімнати. Медіахол – найбільша серед них. Саме тут розмістили столи з комп’ютерами й шафи з книгами, періодикою, дисками. Тут і місця для читання, прослуховування того, що представлено на полицях.

Великі білі стіни найбільшої зали дозволяють експонувати на них художні роботи. Це такий ще одночасно виставковий зал.

Львівська медіатека наразі поділена на три приміщення. Це традиційний медіахол, де проводитимуть презентації та зустрічі, ще одна кімнатка — клуб настільних ігор і місце для курсів іноземних мов, і нарешті кіноплоща, де проходитимуть покази кіно, презентації медіа- та арт-проектів. Також тут планують відкрити звукозаписувальну студію.

Дизайн інтер’єру розробляли архітектори Богдан Прохаський та Анатолій Нємцов. Вони ж створили і дизайн меблів. У процесі інтер’єр доповнюється тими ж кріслами-подушками, які дуже подобаються відвідувачам.

Технічне начиння медіатеки — комп’ютерна техніка, домашній кінотеатр та ігрова консоль Х-boх. Що ж стосується фонду медіатеки, то він невелчкий і наразі нараховує більше 300 книжок, 700 дисків та 10 найменувань періодичних видань.

Особливих умов щодо користування медіатекою немає. Відвідування простору є безкоштовним і завітати сюди можуть всі охочі.

Найбільше серед відвідувачів закладу – це молоді люди, хоча багато також дітей, чию увагу передовсім привертають комп’ютери та ігрова консоль. Заходять до бібліотеки й літні люди, для яких організовують безкоштовні курси комп’ютерної грамотності. Серед пропозицій медіатеки є також можливість випити чаю або кави.

Щодо забезпеченням доступу до медіатеки людей із особливими потребами, то проєктом вони теж передбачені й робота над ними триває. Біля одного зі входів до бібліотеки є спеціальний заїзд, а начитування аудіокниг – ще один із запланованих заходів для людей з особливими потребами.

Акції

Охочих щось організувати в цьому просторі вистачає ще на три медіатеки. Серед тих акцій, які проходять зараз є перегляди фільмів, поетичні читання, бізнес-тренінги, заняття з іноземних мов, історії театру тощо. Їх постійними партнерами є кіноклуб Silentium, Львівська школа джазу та сучасної музики, клуб настільних ігор та інші. Щодо міжнародної співпраці, то наразі медіа тека контактує з партнерами з Польщі.

Ну що можно сказати? Бібліотека, виявляється, живий організм і він змінюється. І який буде існувати будь-де і у будь-якій формі.

Так що ж таке Перша Львівська медіатека? Медіатека — це коли поряд з традиційними бібліотечними послугами надаються послуги Інтернет, електронні носії інформації, електронні книги, інтерактивні програми вивчення іноземних мов і комп’ютерних технологій, програми дитячого розвитку, комп’ютерні курси, музичну студію, кінозал, дискусійні клуби, тренінги і гуртки для усіх членів родини. Виходить, що бібліотеки почали впливати на наше життя? Саме так.

Унікальність даного проєкту в тому, що тут поєднані бібліотечні ресурси, бібліотечний фонд центральної бібліотеки з новітніми інформаційними технологіями.

Якщо в цілому розглядати медіатеку як явище, то сучасна медіатека включає грандіозне скупчення мультимедійних файлів на різній технічній апаратурі, змогу працювати як на комп’ютері, так і зі звичайними книжками, використовувати в роботі диски, великі екрани й інші інноваційні технології.

«Соціальна», можливість медіатек — це їх мультифункціональність. У таких приміщеннях проводять дискусійні клуби, кінопокази, літературні вечори, засідають мовні клуби. Це місця, де збираються люди, аби попрацювати як самостійно, так і в колективі. Ідеальний варіант для студента, бізнес-працівника й простого фрілансера.

Існує тлумачення концепції медіатеки як «третього місця» (місця між роботою і домом), тобто комфортного і сучасного публічного простору для спілкування, навчання, реалізації ідей, якісного відпочинку і дозвілля.

Приміщення медіатек у світі здебільшого нагадує штаб-квартири бізнес-компаній: це просторі кімнати, модерний дизайн і мінімум меблів. Використовують лише найпотрібніші речі.

Плюс медіатеки ще й у тому, що тут не доведеться платити за час, проведений там, як це буває у звичайних коворкінг-центрах. Це громадське місце з безоплатним доступом. Достатньо виробити особисту картку, інколи з одноразовим внеском. Принцип дії медіатек дуже нагадує звичайні бібліотеки.

 І в кінці. Не важливо, що тут є сьогодні, значно важливіше, що тут буде завтра. Все глобально змінюється. Треба, щоб сьогодні людина, яка зайде в медіатеку, знайшла і книжку до дшуі, і можливість попрацювати на комп’ютері, і пограти в різні ігри. І все це є також бібліотека, але вже сучасна, модерна. Хотілось, щоб таких медіатек було якомога більше. Щоб сюди стояла черга.

Фундатори ідеї наводять статистику: діяльність сучасної бібліотеки у великому місті зменшує негативні прояви поведінки у громаді на 60 %.

Відтак сучасні тренди — це не лише модні кафе і креативні простори, а й медіатеки. Можливо в майбутньому саме вони замінять звичайні бібліотеки  (як варіант) і стануть улюбленим місцем, де будуть формуватися багато яскравих особистостей.