Навіть воєнний час не став на заваді тому, щоб навесні Харківська музично-театральна бібліотека презентувала для своїх шанувальників дистанційний огляд найвідоміших робіт українського театрального художника та декоратора, одного з основоположників української сценографії Олександра Веніаміновича Хвостенко-Хвостова.
Олександр Хвостенко-Хвостов відомий переважно як художник оперно-балетного жанру. Його творчий доробок вражає. Він працював у кількох театрах, а коли в 1925 році в Харкові створили театр опери та балету, пішов працювати туди в штат і трудився понад 20 років. Разом із Вадимом Меллером, Анатолієм Петрицьким був реформатором української сценографії, приніс на театральну сцену авангардні експерименти Завдяки Меллеру (про якого ми докладно згадували навіть ще у лютому 2022 року на лекції про Леся Курбаса в рамках проєкту «Різнобарвна Україна») Хвостенко-Хвостов зробив розробку сценічної установки у 1924 році для однієї з вистав мистецького об’єднання «Березіль».
Було згадано багато фактів, пов’язаних з цим художником. Розглянуто також детально і цікавий момент – ескізи для театру, ілюстрації для журналів та книжок він виконував як каліграф, нічого не змінюючи, не витираючи, не затушовуючи.
Із театру він пішов, як запевняють, за станом здоров’я. Із 1952-го він був художником-графіком Держлітвидаву, оформлював книжки, писав прекрасні пейзажі й малював театр, який так любив!
Також цікавою є матеріал про його пейзажі, особливо акцентуючись на тих, де художник зображував столицю України. Він полюбив Київ як тільки-но переїхав до цього міста у 1919 році. Найдивовижніше у київських пейзажах Олександра Хвостенка-Хвостова – цілковита знеособленість людей. Їхні обличчя пласкі – зазвичай один мазок, навіть коли людські постаті виставлені на передній план. Може, це звичка театрального художника зображувати людей лише заради позначення масштабу декорацій.
Лекція вийшла змістовною та теплою за емоціями. Подивіться її і ви, для цього переходьте за посиланням. Цей захід створила і проводила методистка Ніка Хворостенко.