10 лютого 2022 року в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» була проведена лекція-огляд життя та творчого доробку родини художників Якутовичів.

Найбільш відомим з династії Якутовичів є український митець-графік, ілюстратор, майстер ліногравюри, ксилографії та офорту, художник кіно Георгій В’ячеславович Якутович. Він йшов до опанування фольклорними джерелами мистецтва стрімкіше за всіх інших своїх колег. Надміру критичний до себе, безкомпромісний і вимогливий у творчих питаннях він неодноразово говорив про те, як складно перейти від академічного мислення до народного.

Під час навчання знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — художницею Олександрою Павловською. Ця художниця була ще й дуже талановитим педагогом. Багато дитячих книжок із її ілюстраціями побачили світ у видавництві «Веселка». Вона викладала в Республіканській художній середній школі.

У 1952 році в подружжя народжується син Сергій Якутович, а у 1958 — Дмитро Якутович. Обидва сини згодом також стали художниками.

Сергій Георгійович Якутович став гідним спадкоємцем батьківського таланту. У XXI столітті графіка Сергія Георгійовича стала символом епохи, її яскравою сторінкою. Серед його творчих здобутків – плідна праця у сфері книжкової та станкової графіки, кінематографа й театрального мистецтва

До часів Незалежності Сергій Георгійович ілюстрував класику світової та вітчизняної літератури, твори Гоголя, Пушкіна, Толстого, Дюма, Гончара, малював картини до французького епосу «Трістан та Ізольда», оформлював книжки Ліни Костенко… Загалом – майже дві сотні видань! У творчій спадщині митця є унікальна графічна серія з портретів усіх українських гетьманів! Кожен з них – не просто сторінка з підручника з історії, а жива людина.

«Світла, сильна, талановита, кохана…» — так говорив Сергій Якутович про художницю Ольгу Дьоміну, яка у 1970-х роках погодилась стати його дружиною. Дмитро, його молодший брат, згадує Олю як душевну та теплу жінку, обдаровану і вимогливу до себе мисткиню. Ця вимогливість була властива художниці ще з дитинства: вона згадувала, що дівчинкою, окрім уроків, встигала відвідувати ще й музичну школу та художню студію. «…Усе давалось легко й радісно». Такою ж, легкою, простою та водночас сильною Оля залишилась і в пам’яті родини та близьких Якутовичів.

В Сергія та Ольги народився син Антон. Навчався в Київський Державній художній школі ім. Т. Шевченка. В 1993 року закінчив Українську академію мистецтв, де його педагогами з фаху були Андрій Чебикін та Василь Чебаник.

У 2002 році в творчих пошуках переїхав до Парижу, де продовжував творити. Незадовго до своєї смерті повернувся до Києва. Помер від хвороби у 2014 році.

Про своє ставлення до роботи Антон казав: «Я робив офорти, літографію і займався живописом з раннього дитинства. Ці дисципліни доповнюють одна одну, графіка — приносить строгість в роботі, а живопис — почуття свободи». Його роботи виставлялися в Англії, Іспанії, Україні, Франції, Швейцарії.

Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.