16 вересня 2021 року в рамках музичного клубу «Харківський Орфей» відбулась чергова лекція, що була присвячена історії джазу. Було розглянуто напрямки та особливості цього виду музичного мистецтва. Також відбувся огляд музичного доробку американського короля джазу Луї Армстронга

(до його 120-річчя).

Кажуть, що джаз – це музика для відкритих людей та, що джаз — це не стиль, а настрій! Це найбільш багатогранний вид за своїми відокремленнями, і має більше ніж 30 напрямів. Джазовий дослідник Маршалл Стернс (1908–1966) в книзі «Історія джазу» характеризує джаз як синтез «білої» та «чорної» музичної культури.

Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на ритмах, що синкопують, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури – свінг. Подальший розвиток джазу відбувався за рахунок освоєння джазовими музикантами і композиторами нових ритмічних і гармонійних моделей.

Під час лекції було розглянуто важливе питання, чому саме на сьогоднішній день теорія джазової музики розвинена значно слабше, ніж теорія академічної музики. Джаз зробив величезний еволюційний шлях протягом лише 100 років свого існування, на відміну від багатовікової історії класичної музики. Також варто згадати і те, що серед музикознавчої еліти є поширеним відношенням до джазу, як до «несерйозної» музики.

В 1860-і в північноамериканській літературній мові з’являється слово «jasm», що означає піднесення, натхнення. Невдовзі йому на зміну приходить слово «jass», а також аналогічне дієслово, що означало, «ловити», «збуджуватись» тощо. Все частіше починають використовуватись звороти «jazz around» (блукати, мандрувати) і «jazz up» (впадати у веселий стан).

Як музичний термін, слово «jazz» вперше з’явилося у 1915 році у зв’язку з білим оркестром, що грав у новоорлеанському стилі, пізніше — в назві новоорлеанського оркестру Тома Брауна — «Том Браун Диксиленд Джаз Бенд», після чого термін «джаз» швидко поширюється в Північній Америці, а згодом і по всьому світу.

Під час лекції було розглянуто багато напрямків джазової культури з музичними прикладами найвідоміших композицій. Присутні на лекції дізнались про новоорлеанський стиль джазу, чиказький джазовий стиль, один із стильових різновидів класичного джазу – дікселенд (хот джаз). Останній зі згаданих виокремився з блюзової музики, грався новоорлеанськими та чиказькими музикантами, що могли навіть не знати нот. Сам же термін «блюз» зустрічається лише в 1912 році, коли у світ виходить перша блюзова платівка. Це був збірник традиційних блюзів, виданий відомим композитором і збирачем негритянського фольклору Вільямом Хенді, який увійшов в історію як «батько блюзів» Традиційний блюз також називається архаїчний і іноді  виконується без додаткового акомпанементу. Радянські слухачі знайомилися з блюзом найчастіше через західний рок, тобто за допомогою «білих» груп, які відігравали блюз-рок.

Окремо було розглянуто період біг-бендів. Класична, сформована форма біг-бендів відома в джазі з початку 1920-х років. Ця форма зберегла свою актуальність аж до кінця 1940-х. Біг-бенд став популярною музикою свого часу, досягнувши піку слави в середині 1930-х. Ця музика стала джерелом повального захоплення свінговими танцями. Керівники знаменитих джаз-оркестрів Дюк Еллінгтон, Бенні Гудмен, Каунт Бейсі, Арті Шоу, Чик Уебб, Джиммі Лансфорд, склали або аранжували і записали на платівки справжній хіт-парад мелодій, які звучали не тільки по радіо , але і всюди в танцювальних залах.

Після закінчення панівної моди великих оркестрів в епоху біг-бендів, коли музику великих оркестрів на сцені стали тіснити маленькі джазові ансамблі, свінгова музика продовжувала звучати. Причому це були не тільки ті, хто працював в якості «сайдмена» у великих оркестрах, такі як Бен Уебстер, Коулмен Хоукінс, Лестер Янг, Рой Елдрідж, Джонні Ходжес, Бак Клейтон та інші.

Окрім біографії та творчого доробку найвідомішого джазового музиканта планети Луї Армстронга було згадано і такі легендарні постаті як: одна з величніших вокалісток в історії, американська джазова співачка, відома також як «Леді Елла» і «Перша леді пісні» Елла Джейн Фіцджеральд; американська співачка, одна з найбільш відомих і впливових виконавиць блюзу 1920-1930рр. Бессі Сміт; американський віртуоз-саксофоніст Чарлі Паркер, відомий джазовий композитор Джордж Гершвін та інші. Джордж Гершвін створив новий музичний жанр – симфоджаз. В основу своєї музики поклав негритянську народну музику джазового характеру, поєднуючи її з симфонічною музикою.

Історія джазу в Україні почалася в 1920-і роки з композитора Богдана Весоловского зі Стрия Львівської області і російськомовного естрадного співака Петра Лещенко з Херсона. Творчість цих музикантів стала настільки популярною, що їх почали впізнавати на вулицях. На сьогоднішній день джаз в Україні стабільно розвивається, виходять нові джаз альбоми, засновуються нові джаз гурти.

На лекції серед гостей був присутній автор музичного проєкту в нашій бібліотеці «Akustikos library» Денис Карачевцев. Він як професійний музикант, сам виконуючи джазові композиції, доповнив теоретичну складову заходу та пообіцяв продовжити джазову секцію свого проєкту, що було започатковано концертом «In a Jazz style» у лютому 2019 року.

Захід підготувала та провела методистка Ніка Хворостенко.