ПАПЕРОВИЙ ЖУРАВЛИК, АБО СЕНЕБАЦУРУ – ЛЕГЕНДА ПРО ТИСЯЧУ ЖУРАВЛИКІВ
14 вересня 2021 року в рамках хобі клубу «Створюючи красу» відбулась чергова лекція про мистецтво оригамі, особливості матеріалів для цього напрямку та їх види.
Мистецтво оригамі має свою чарівну історію і пов’язано саме з виникненням паперу. Саме завдяки його появі у нас є можливість займатися таким видом творчості. Хоча для складання може використовуватись будь-який листовий матеріал, але вибір матеріалу дуже впливає на складання й остаточний вигляд моделі.
Зараз продається спеціальний папір для оригамі відразу у вигляді квадратів, чиї розміри по стороні змінюються від 2,5 см до 25 см і більше. Зазвичай одна сторона такого паперу біла, а інша – кольорова, але зустрічаються і кольорові з обох сторін різновиди і варіанти з орнаментом, або металізований, профольгований чи з певною фактурою. Папір для оригамі трохи легше та має більшу пружність за той, що використовують для роботи офісної техніки. Такі її властивості дають можливість для більшої кількості схем складання фігурок, коли йде багато згинів шарів паперу.
У Японії в якості матеріалу для оригамі найбільш популярний в роботі тип паперу під назвою «васі». Але «васі», як не дивно, це за характеристиками жорсткіше звичайного паперу зробленого з деревної маси. Цей вид паперу зазвичай робиться з волокон кори Edgeworthia papyrifera, але також може вироблятися з бамбука, пеньки, рису і пшениці.
Усупереч найпоширенішій версії, що складання має бути лише з квадратів, у традиційному японському оригамі цих правил суворо не дотримувались і часто аркуші розрізали або фігури складали з прямокутного, круглого, трикутного матеріалу, тощо.
Перші книги з оригамі у світі були присвячені рензуру. Термін «renzuru» (дослівний переклад – «з’єднані журавлі») — це частина техніки оригамі, за допомогою якої складають декілька журавлів з одного аркуша паперу (зазвичай квадратного). Для цього використовують ряд стратегічних прорізів, щоб сформувати мозаїку напіввід’єднаних менших квадратів від оригінального великого квадратного паперу. Отримані журавлики є приєднаними один до одного (наприклад, за кінчики дзьобів, крил або хвостів) або за частини тіла (наприклад, дитинча- журавель, що сидить на спині матері). Завдання полягає в тому, щоб скласти всі фігурки, не порушуючи паперових з’єднань між частинами. Або, в деяких випадках, з’єднання дублюють шарами паперу з частин фігур, щоб приховати зайвий папір.
Було також розглянуто наочні приклади з кожного виду складання оригамі: простого, класичного, кусудам, мокрої зборки, особливості створення флексагонів та створення оригамних творів з паттернів.
Окремо розповідалось про напрямок Кірігі або за більш відомою назвою Кірігамі (від японських слів «kiru» – «різати» і «kami» – «папір») – мистецтво виготовлення фігурок і листівок з паперу за допомогою ножиць. Основоположником кірігамі вважається японський архітектор Масахиро Чатані (Masahiro Chatani), а датою народження кірігамі вважається 1980 рік. Хоча більшість майстрів схильні до того, щоб вважати кірігамі видом паперопластики або сучасної витинанки, аніж оригамі.
Розповідаючи про журавликів оригамі неможна оминути найголовнішу цікавинку-легенду. Це легенда про заповітне бажання, що втілиться, коли ти складеш 1000 паперових орізуру. І стала вона всесвітньо відомою завдяки історії, заснованій на житті постаті Садако Сасакі, японської дівчинки, мешканки Хіросіми, що стала жертвою ядерного бомбардування 1945 року. Нині Садако Сакасі є одним із символів Хіросімської трагедії, пам’ять про неї зберігається у різних країнах. Вона померла від лейкозу у 12-річному віці. Але перед смертю поставила собі за мету скласти з паперу понад тисячу журавликів, як того вимагає легенда, сподіваючись одужати. Садако склала понад 600 журавликів, що були підвішені на нитках до стелі палати. Дівчинка не зупинялася і виготовляла фігурки далі, аж поки не змогла рухатись. Через декілька днів після цього вона померла. Батьки та родичі доробили потрібну кількість журавлів та поховали її разом з паперовими птахами. Лише декілька журавликів залишилось для музею Миру в Хіросимі. До речі зараз, перед цим музеєм знаходиться обеліск з фігурою дівчинки, що піднімає у себе над головою символічну фігуру паперового журавля. В будь який день місце біля пам’ятника устелено гірляндами журавликів, які присилають діти та дорослі з різних країн світу в пам’ять про Садако і в підтримку ідеї зупинити на нашій планеті будь-яку військову дію. Також відкрився 6 серпня 1995 року парк «Садако мир». 30 червня 2002 року парк увійшов у мережу садів світу. Сад розташований у Ла Каса Марія в Санта-Барбарі (Каліфорнія, США). Існує також статуя «Садако Парк миру» в місті Сіетл США. Статуя в натуральну величину зображує дівчинку з папером в руках. Трагічна доля Садако Сасакі дала основу для історії художнього фільму «Добрий день, діти!», знятого у 1962 році на кіностудії ім. Горького та є першоджерелом для книги Елеонори Керр (Eleanor Coerr) «Садако і тисячі паперових журавликів» (книга видана в 1977 році і була перевидана ще у 18 країнах світу). У Сполучених Штатах по цій книзі був снятий фільм.
Для кращого засвоєння матеріалу був проведений шоу-клас з виготовлення орізуру (журавля, що розмахує крилами).