Місяць: Серпень 2021

7 серпня 2021 року в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» відбувся захід, присвячений творчості славетного українського актора театру та кіно, лауреат Шевченківської премії, Героя України Богдана Сильвестровича Ступки. Це присвята до святкування 80 років від дня народження актора.

Понад півстоліття ім’я Богдана Ступки було знаковим для української національної культури. За своє життя він лишив глядачам більш ніж 100 як театральних робіт так і кінострічок, де грав помітні ролі.

Гості заходу мали змогу ознайомитись з його життєвою біографією, а також побачити приклади його творчого доробку, що увійшли до літопису сценічного та кіномистецтва нашої країни та відомі за кордоном.

Його творчим наставником був режисер Сергій Данченко. Саме з ним, коли у 1978 році Данченко очолив Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка, Богдан Ступка переїхав до Києва. У 2001 році після смерті свого наставника Богдан Ступка очолює театр. Це рішення труппа театру приймає одноголосно. Ступка продовжив напрямок, що закладено Данченком на формування репертуару, за принципом «Театру Високого стилю». Зараз цей колектив по праву вважається першою сценою країни.

Акторські роботи у театрі ім. Франка Богдана Ступки  завжди багатогранні, в них є і відверта театральність, і вишуканий смак в єдиному синтезі зі справжньою народністю.

Працював Богдан Ступка і міністром культури з 1999 по 2001. Саме ним було подано документацію на створення закону про меценатство, що не підписано ще й досі.

Ще одним проявом акторської майстерності Богдана Сільвестровича була любов до поезії. Присутні на заході мали змогу познайомитись з прочитанням Богданом Ступкою вірша «Крила» авторства іншої легенди нашої країни Ліни Василівни Костенко.

6 серпня 2021 року за великим проханням постійних відвідувачів в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» та роботи хобі-клубу «Створюючи красу» відбулась лекція з оглядом загальних характеристик однієї з найвідоміших технік українського народного декоративного мистецтва та було проведено майстер-клас з виготовлення листівки з класичною симетричною витинанкою за мотивами «дерева життя».

Витинанки на території України особливо популярними були в оздобленні сільських хат у середині ХІХ століття. Раніше витинанки використовували для прикрашання вікон, стін, грубок, полиць і печей. Традиційно у витинанки закладали сюжет, який розповідав, що відбувається в селі: які були свята, весілля, хто народився. Орнамент традиційних витинанок здебільшого геометричний і рослинний, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо.

Вважається, що перші у світі витинанки з’явилися у VІІ–ХІІ столітті в Китаї. Але зараз приклади витинанки можна побачити і в інших країнах – Німеччині, Польщі, Білорусі, є майже знищена у ХХст. техніка рейзелє – іудейська витинанка та багато інших видів.

За технологічними особливостями витинанки поділяються на: ажурні — виготовляються з одного аркуша паперу, зображення міститься у прорізах; силуетні — зображення є силуетом; одинарні — виготовляються з одного аркуша паперу; складні — аплікаційні з кількох аркушів паперу.

Робити витинанки можна за допомогою ножиць, спеціального ножа, леза. Зображення майстри або наносять відразу на матеріал, з якого виготовляють витинанку або ж вирізають його, складаючи папір чи інший матеріал  у декілька разів.

В Україні спершу витинали на шкірі й тканині. Відомий всім кептар і донині, крім рясної вишивки, щедро обшивається різними вирізаними зі шкіри деталями. На Полтавщині до середини ХХ століття верхній жіночий одяг-юпка декорувався аплікаціями з оксамиту або іншої тканини. Також прототипом українських витинанок дослідники вважають невеликі шматочки білого паперу з ажурно витятими краями — кустоді. Вони служили підкладкою та оздобою для канцелярських печаток у середині ХVІ ст. Ажурно витинали лише краї, центр залишався для відтиску печатки.

Тривалий час цей вид мистецтва вважався вимираючим. Зараз цей вид декоративно-прикладного мистецтва набуває нового витку популярності. А майстри, як то Дар’я Альошкіна, гідно представляють витинанку і далеко поза нашою країною. Цікаво, що у 2012 році був створений сайт “Українська витинанка”, де міститься чимало корисної та цікавої інформації про цей вид мистецтва.

Одним з найбільш популярних мотивів є Дерево життя (Світове дерево, Вічне Дерево Життя). Це поширений мотив міфологій та релігій, символічна модель космосу. Дерево життя слугує уособленням єдності світобудови, де його корінню відповідає потойбіччя, підніжжю стовбура — світ людей, а кроні — світ богів. Цей символ у вигляді дивовижного дерева чи пишної квіткової рослини в декорованому вазоні можна побачити в орнаментиці українських рушників, писанок, тканих килимів та настінного розпису. Витинанка не стала виключенням. Опанування цього символу відбулось в рамках майстер-класу після лекційної частини.

5 серпня 2021 року в рамках проєкту «Різнобарвна Україна» відбулась лекція-огляд до святкування 30-річчя Дня Незалежності України. В рамках заходу було проаналізовано за якими напрямками та візуальними течіями опрацьовують тему національної ідентичності сучасні художники.

Художники завжди одними з перших відповідали на події, які відбувались в Україні та світі. Осмислення усіх перепитій власної історії  через власні твори було цілком очевидним для багатьох майстрів нашого образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Але кожен знаходив більш зручну для себе форму. Є ті, хто вивчає історію через дослідження особистостей, що мали вагомий внесок в розвиток нашої країни. Для інших авторів більш цікаво створити узагальнений портрет свого співвітчизника. А є і ті, хто порівнює Україну з образом матері, жінки, супергероя. Не можна не відмітити, що є митці, що виражають свою любов до Батьківщини через зображення побуту або природи. Улюблені місця, спогади про дитинство та юнацькі роки, відзначення краси певних регіонів – саме це стає сюжетною основою їх робіт.

Більш детальніше було розглянуто творчій доробок таких авторів як: Марта Питчук, Роман Мінін, Марія Сошенко, Олександр Бритцев, Неллі Кірман, Ігор Некраха, Ілля Паньок та інші. Окрім того для гостей заходу було показано роботи метрів українського живопису – Івана Марчука, Віри Баринової-Кулеби, Олега Щупляка, Володимира Слепченко.

.