Місяць: Липень 2021

15 липня 2021 року було проведено ще один захід в форматі роботи хобі-клубу «Створюючи красу». На цей раз лекція та шоу-клас були присвячені техніці декоративно-прикладного мистецтва вириванці. Також, окрім цього йшлося про суміжні техніки – витинанку та паперопластику. Сам шоу-клас був побудований за мотивами творчості народної художниці Марії Примаченко.

Розповідаючи про вириванку, як окремий напрямок у техніках роботи з папером, було зазначено, що хоч ця техніка базується на багатьох принципах, характерних для техніки витинанка, але має і властиві лише їй відмінності. Було розглянуто питання важливості якості матеріалу, з якого робиться вириванка на наочних зразках різних видів паперу.

Про саму техніку витинанки також розповідалось (з витоків до сьогодення). Ще у V ст. до н. е. є згадка  про те, що для прикрашання свого побуту різні народи використовували візерунки зі шкіри, хутра, рослинних заготовок. Було показано світлини зразків, як ілюстрації того, що прототипом українських витинанок вважаються невеликі шматочки білого паперу з ажурно витятими краями, так звані кустодії. Вони служили підкладкою і оздобою для канцелярських печаток у середині XVI ст.

Розповідалось і про найвідоміших витинкарів нашої країни. Серед імен – всесвітньо відома майстриня Дар’я Альошкіна, наша Слобожанська легенда – Андрій Микитович Куліш, відома харківська родина митців Вакуленко та інші.

Для закріплення на практиці всіх отриманих знань за технікою вириванка авторкою заходу була розроблена методологія поетапного виготовлення робіт у цій техніці. За для ефектності процесу за композиційну основу було обрано роботи з тваринного циклу народної художниці Марії Примаченко. А саме – роботи під назвами «Український кіт у чоботях» 1975 року, «Український бик» 1977 року, «Фантастична звірина»1977 року, «Медведиця з малюком» та інші.

Роботу під назвою «Леву було річку перейти і ноги не замочити» 1986 року було обрано глядачами для більш детальнішого вивчення техніки. По-кроково було показано як саме зробити загальні маси та деталі у техніці вириванка, як саме краще це зафіксувати потім на загальному тлі. Розповідалося також і які саме складнощі можуть виникнути і я їх уникнути.

Також було показано відео-показ створення вириванки під назвою «Берегинька» від Дар’ї Альошкної з більш спрощеною технологією «комканого листа» та світлини робіт від майстринь вириванки Юлії Дунаевої та Ольги Шинкаренко.

Наступний захід, за тематикою роботи з папером заплановано на 9 вересня. Це буде лекція «Витинанкове диво» та шоу-клас з виготовлення витинанки.

13 липня 2021 року відбувся захід в рамках проєкту «Мистецькі вечорниці» та спільно з хобі-клубом «Створюючи красу», присвячений огляду видів та технік для виготовлення art-book, а також шоу-показу технології створення власноруч flipbook.

Теоретична частина була присвячена розповіді про відмінності та особливості видів книжок, створених власноруч, що мають творчу складову не лише у текстовій частині, але і зовнішньому оформленні. Так, було подано визначення що саме є артбуком та графічним альбомом, чим творчій щоденник відрізняється від артбуку та скетчбуку. Навіщо створюються подібні речі і чи можливо навчитись робити подібне без спеціальних художніх навичок. Усі присутні мали змогу побачити, що навіть звичні речі з життя можуть стати в нагоді при створенні арт-книжок.

Тим, хто любить подорожувати може згодитись кожна дрібничка, що залишилася на згадку для створення тревел-буку. Любителям куховарити варто звернути увагу на оформлення своїх рецептів не просто у книжку для нотаток, а перетворити у повноцінний кук-бук. Для тих, хто полюбляє все фіксувати все з життя – буде до вподоби п’яти-бук, де кожного дня, протягом 5 років, потрібно відповідати на питання. Або ж задуматись про створення смешбуків, хоча у кожного є сімейні альбоми типу «Наш малюк» чи з весілля, а смешбук у перекладі саме є «щоденник життя» або звіт про яскраві події.

Окремо велась розмова про книги для розвитку та лепбуки та був показаний відео-нарис з авторкою подібних книг. Також, крім звичних для арт-напрямку форм, згадано було такі види як джанк-бук, дрім-бук та розповідалась технологія виготовлення софтбуків та альтербуків чи книжкових скульптур (коли сама книга стає об’єктом для творчості і видозмінюється. (Як то «книга світла» від Такеші Ісігуро, що являє собою лампу, яка може живитись від простого адаптера малої напруги чи творчість Брайана Деттмера за прізвиськом «книжковий різник». Він займається «бук-карвінгом», або різьбленням по книгам).

Окрім цього глядачі побачили рекорди з книжкового світу, найменших і найбільших книжок, дізнались про вигадливе мистецтво малюнку картин на обрізах книжкових сторінок. Дізнались про «Часослов» 15 століття, написаний Миколою Блером. (Ця складена книга має форму мигдального горіха, в розкритому вигляді форма трансформується у «сердечко»).

Після усіх цікавинок зі світу книжок відбувся шоу-клас з покроковою технологією створення фліпбуку (або як його ще називають – «книжкової анімації»). З фондів відділу мистецтв та художньої літератури були надані матеріали за темою книжкового виготовлення і оформлення. А у книзі Михайла Іллєнка «Кіно. Шпори для абітурієнта», що вийшла друком 2006 року навіть можна побачити у нижньому правому кутку кожної сторінки приклад розміщення елементів, що при перегортанні сторінок стають фліпбуком.

Підготувала і провела захід методистка Ніка Хворостенко. Наступна зустріч  за темою книжкового оформлення запланована наприкінці вересня. Це буде лекція під назвою «Книга як мистецтво: мистецтво створення книжок та їх художнє оформлення».

10 липня 2021 року відбулась лекція-огляд в рамках проєкту «Різнобарвна Україна». Захід було присвячено творчій та життєвій біографії українського прозаїка та драматурга, художника, політичного та громадського діяча Володимира Винниченка.

Присутні на заході мали змогу більше дізнатись про літературну спадщину письменника (а це більше ста оповідань, чотирнадцять романів, двадцять три п’єси). Літературний доробок Винниченка заслужено вважається золотим фондом України. Появу перших його творів вітали такі велети української літератури, як Іван Франко і Леся Українка.

Також був підготовлений огляд літературознавчих та художніх творів за Винниченком. Так, серед книг, присвячених цьому автору було згадано психобіографічний роман Степана Процюка «Маски опадають повільно». Цей твір виходить за межі жанрів нарису, літературного портрета, есе-біографії, і пропонує оригінальну версію психоаналітичного прочитання біографії одного з найбільш суперечливих і найцікавіших українських письменників ХХ століття. Також згадані були книжки найбільш відомого біографа Винниченко Володимира Панченка «Володимир Винниченко:парадокси долі і творчості» та «Будинок з Химерами». Розповідалось і про останні книговидавничі прем’єри за цією темою, а саме мова про видання щоденників Самого Винниченка, книгу «Володимир Винниченко / Розалія Лифшиць. Епістолярний діалог (1911-1918 роки)» та англомовну збірку Миколи Сороки «Faces of displacement».

Було розглянуто, що творчість Винниченка поділяється на три періоди:

перший охоплює більшу частину його творів «малої форми» (нариси, оповідання), що були написані із 1902 до наступу реакції після революції 1905 року. До другого періоду відносяться оповідання, п’єси і романи, які з’явилися після революції 1905 року. І третій період охоплює твори, створені в еміграції. За цим жи принципом було розглянуто і його особисту біографію, де в першому періоді розповідається про його дитячо-юнацькі роки та студентство,перші арешти та знайомство з дружиною. Другий період охоплює його бурхливе особисте, політичне та літературне життя. І останній період присвячений життю поза країною.

Також, усі, хто був присутній на заході дізнались, що Володимир Винниченко — ще й талановитий художник. Його 74 оригінальні живописні роботи олією, гуашшю та 4 альбоми з малюнками аквареллю, нещодавно повернулися в Україну. Спершу Винниченко працював у жанрі пейзажу, пізніше почав малювати портрети та натюрморти. У 2010 році до 130-річчя Володимира Кириловича в стінах тоді ще Кіровоградського обласного художнього музею відкривалася спільна виставка декількох інституцій: Національного художнього музею, Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної академії наук України, Кіровоградського обласного краєзнавчого музею та державного архіву Кіровоградської області. Приклади робіт Володимира Винниченка було сформовано в каталог-альбом. Приклади його творчості відвідувачі лекції також мали змогу переглянути під час лекції.

Окремо було розглянуто питання постановки його творів на сцені українського та світового театру. Найвідомішими є його драми «Великий молох», «Гріх», «Закон», «Панна Мара», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» та інші. Вони мали успіх у країнах Західної Європи, а у 1920-х та на межі 1980-х – 1990-х років – в Україні. Курбас один з перших, хто спробував розкрити його драматургічні твори. І все не обмежувалось лише «Чорною пантерою…», наприклад твір «Брехня» вперше було опубліковано у 1910-му році, поставлено в Києві у 1911-му. Зокрема, одним із перших виконавців ролі Тося був особисто Лесь Курбас. Відвідувачам заходу були показані уривки з вистав театрів Харкова, Києва, Львову, Чернівців, Рівненського театру та інших. Також розповідалось і про екранізації творів Володимира Винниченка.

8 липня 2021 року в рамках проєкту «Мистецькі вечорниці» та в форматі роботи хобі-клубу «Створюючи красу» відбулась лекція з елементами шоу-класу під назвою «Створити папір власноруч».

Цей захід було присвячено історії виникнення та розвитку паперової галузі, а також ознайомлення з технологією виготовлення черпаного паперу та практичними порадами. Проводила лекційну частину та підготувала наочні зразки методистка Ніка Хворостенко.

Усі присутні мали змогу дізнатись також про хронологію поширення і розвитку технологій виготовлення паперу в Україні та світі. Дізнатись, що все різноманіття видів паперу підрозділяється за певною класифікацією. Більш детальніше почути про виникнення паперу у Китаї завдяки заслузі стародавнього винахідника Цай Луня, та ознайомитись з біографією самого майстра.

Не оминули на лекції і тему започаткування та розвитку українських підприємств з виготовлення паперу. Більш докладніше розглянули матеріал про те, що у Радомишлі (що на Житомирщині), протягом 80 років працювала перша у центральній Україні паперова фабрика і побачили візуальний огляд сьогоднішнього відродження цього місця та музейні локації, які там створені з 2017 року. А також побачили, що усіх гостей працівники музею радо знайомлять із прадавньою технологією виготовлення паперу. Практичний матеріал з Радомишля доповнювався для порівняння зі схожим китайським методом під назвою Чан’ань, що зараз створює майстриня Ліз Фаза.

Також у ході заходу розповідалось про різноманіття музеїв, присвячених паперу, книжкам та їх виготовленню. Серед названих були і музей паперу «Ханчжі» у місцевості  Чончжу ( Південна Корея), і Міжнародний музей поліграфії у містечку Карсон (що в Каліфорнії), і Музей бумаги в німецькому Дюрені, та навіть музей книги Зміївської паперової фабрики на Харківщині.

Гості заходу мали змогу наочно побачити приклади робіт, виконаних у техніці черпаного паперу від методиста та огляд виставкових та музейних робіт професійних майстрів та аматорів у цій техніці.

Захід був продовженням напрямку розповідей про мистецтво книги та усім, що з нею пов’язане. Найближчим часом за цією темою заплановано лекцію «Арт-книжки (Art-Books) власноруч» про види саморобних книжок та шоу-клас з виготовлення фліпбуку у понеділок 13 липня. Наприкінці вересня запланована лекція-огляд «Книга як мистецтво: мистецтво створення книжок та їх художнє оформлення». Завітайте до нас та слідкуйте за матеріалами!

6 липня 2021 року відбувся ще один захід в форматі роботи хоббі-клубу «Створюючи красу» нашої бібліотеки. Це була лекція про мистецтво оригамі та шоу-клас з виготовлення квітів та квіткових вазонних композицій у техніці оригамі та з використанням елементів паперопластики і квілінгу. Захід проводила методистка Ніка Хворостенко.

Оскільки у бібліотеці неодноразово проводились заходи за тематикою мистецтва оригамі – постійні відвідувачі та усі зацікавлені цим напрямком діяльності з нетерпінням чекали на його проведення. Бо під час лекції можна було дізнатись не лише базові знання (про те, як це мистецтво виникло; про історію створення паперу і чим саме матеріали для оригамі відрізняються; які саме бувають види оригамі і які базові форми складання), а й практичні поради та настанови початківцям. Також авторка заходу доповнювала свою розповідь візуальними прикладами та власними роботами у цій техніці.

Під час лекції присутні на заході дізнались також про внесок творця ідей і практики суспільного дошкільного виховання Фрідріха Фребеля у розвиток техніки складання з паперу на європейській частині, запропонувавши це заняття в якості навчального у дитячих садках для розвитку дрібної моторики. Мали змогу побачити зображення сторінок з найбільш древньої зі збережених дотепер книжок з оригамі «Сембадзуру оріката» («Таємниця згортання тисячі журавлів»). Ця праця була видана в Кіото у 1797 році. Дізнались про тип паперу під назвою «васі», який обирають японські майстри в якості матеріалу для складання фігур оригамі. Наочно переконалися, що хоч найчастіше для оригамі використовують квадратні аркуші паперу, але допускається і застосування інших форматів.

Кожна частина лекції супроводжувалась візуальними прикладами складання певних елементів або самостійних фігур з оригамі. Окрім загалноприйнятих течій, розглянуто було і мистецтво Кірігі (кірігамі). Назва похдить від японських слів «kiru» – «різати» і «kami» – «папір». Це мистецтво виготовлення фігурок і листівок з паперу за допомогою ножиць. Основоположником кірігамі вважається японський архітектор Масахиро Чатані (Masahiro Chatani), а датою народження кірігамі вважається 1980 рік. Також можна було ознайомитись з першими матеріалами та журналами авторства Масахиро Чатані.

Найбільше здивування викликали приклади складання квіткових шарів (кусудам) та приклади одного з найцікавіших і складних в оригамі способів складання – так званої «мокрої зборки», коли для кращої фіксації згинів папір змочується. Гладачі змогли познайомитись з роботами легендарного оригаміста Акіри Есідзави. Саме цей майстер за допомогою свого творчого доробку «мокрої зборки» дав можливість вже заявити своїм колегам про оригамі, як про вид скульптурної техніки. Мистецтвознавство сьогодення це визначення для певної категорії робіт підтримало.

Наприкінці заходу окремо відбувся показ технології виготовлення рози, що складається з кубу «magic rose cube» та шоу-клас з виготовлення квіткової традиційної японської кусудами за розробкою оригамістки з Японії Міо Тшугави (Mio Tsugawa).

Наступний захід з мистецтв оригамі заплановано на 14 вересня 2021 року і планується присвята традиції Сенебацуру (Відповідно до японської традиції, людина, що зможете зробити тисячу паперових журавликів, зможете загадати одне заповітне бажання. Для цього по усьому світу створюються за визначеними правилами та обрядовістю тисячі паперових журавликів, які з’єднані між собою однією або декількома нитками.)

Завітайте до нас та слідкуйте за матеріалами!