10 липня 2021 року відбулась лекція-огляд в рамках проєкту «Різнобарвна Україна». Захід було присвячено творчій та життєвій біографії українського прозаїка та драматурга, художника, політичного та громадського діяча Володимира Винниченка.

Присутні на заході мали змогу більше дізнатись про літературну спадщину письменника (а це більше ста оповідань, чотирнадцять романів, двадцять три п’єси). Літературний доробок Винниченка заслужено вважається золотим фондом України. Появу перших його творів вітали такі велети української літератури, як Іван Франко і Леся Українка.

Також був підготовлений огляд літературознавчих та художніх творів за Винниченком. Так, серед книг, присвячених цьому автору було згадано психобіографічний роман Степана Процюка «Маски опадають повільно». Цей твір виходить за межі жанрів нарису, літературного портрета, есе-біографії, і пропонує оригінальну версію психоаналітичного прочитання біографії одного з найбільш суперечливих і найцікавіших українських письменників ХХ століття. Також згадані були книжки найбільш відомого біографа Винниченко Володимира Панченка «Володимир Винниченко:парадокси долі і творчості» та «Будинок з Химерами». Розповідалось і про останні книговидавничі прем’єри за цією темою, а саме мова про видання щоденників Самого Винниченка, книгу «Володимир Винниченко / Розалія Лифшиць. Епістолярний діалог (1911-1918 роки)» та англомовну збірку Миколи Сороки «Faces of displacement».

Було розглянуто, що творчість Винниченка поділяється на три періоди:

перший охоплює більшу частину його творів «малої форми» (нариси, оповідання), що були написані із 1902 до наступу реакції після революції 1905 року. До другого періоду відносяться оповідання, п’єси і романи, які з’явилися після революції 1905 року. І третій період охоплює твори, створені в еміграції. За цим жи принципом було розглянуто і його особисту біографію, де в першому періоді розповідається про його дитячо-юнацькі роки та студентство,перші арешти та знайомство з дружиною. Другий період охоплює його бурхливе особисте, політичне та літературне життя. І останній період присвячений життю поза країною.

Також, усі, хто був присутній на заході дізнались, що Володимир Винниченко — ще й талановитий художник. Його 74 оригінальні живописні роботи олією, гуашшю та 4 альбоми з малюнками аквареллю, нещодавно повернулися в Україну. Спершу Винниченко працював у жанрі пейзажу, пізніше почав малювати портрети та натюрморти. У 2010 році до 130-річчя Володимира Кириловича в стінах тоді ще Кіровоградського обласного художнього музею відкривалася спільна виставка декількох інституцій: Національного художнього музею, Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної академії наук України, Кіровоградського обласного краєзнавчого музею та державного архіву Кіровоградської області. Приклади робіт Володимира Винниченка було сформовано в каталог-альбом. Приклади його творчості відвідувачі лекції також мали змогу переглянути під час лекції.

Окремо було розглянуто питання постановки його творів на сцені українського та світового театру. Найвідомішими є його драми «Великий молох», «Гріх», «Закон», «Панна Мара», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» та інші. Вони мали успіх у країнах Західної Європи, а у 1920-х та на межі 1980-х – 1990-х років – в Україні. Курбас один з перших, хто спробував розкрити його драматургічні твори. І все не обмежувалось лише «Чорною пантерою…», наприклад твір «Брехня» вперше було опубліковано у 1910-му році, поставлено в Києві у 1911-му. Зокрема, одним із перших виконавців ролі Тося був особисто Лесь Курбас. Відвідувачам заходу були показані уривки з вистав театрів Харкова, Києва, Львову, Чернівців, Рівненського театру та інших. Також розповідалось і про екранізації творів Володимира Винниченка.